Дату припинення вогню у Трампа збираються озвучити найближчим часом.
Про такі плани новообраного президента Сполучених Штатів повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. І додав, що ця дата буде озвучена одночасно с декларацією про гарантії безпеки для нашої країни.
Говорячи про те, як Трамп рухається до оформлення свого наміру закінчити війну в Україні треба від самого початку зафіксувати декілька важливих речей.
Перша полягає у тому, що Трамп на відміну від Байдена не буде підтримувати Україну постачаннями озброєння для продовження війни проти РФ. Замість цього він чітко триватиме курс на пошук способу якнайшвидшого закінчення війни. Іншими словами, як це сформулював rолишній радник виборчої кампанії новообраного президента Браян Ланза, нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на тому, щоб дати їй можливість перемогти і повернути свої території, окуповані Росією.
Друга — у підготовці до цих переговорів знову ж таки на відміну від підходу Байдена Трамп не робитиме зусиль для зміцнення переговорної позиції України. Із тим, щоб Київ підійшов до мирних переговорів із сильної позиції, як постійно підкреслювали представники діючої адміністрації США.
Тобто, Трамп звичайно не за 24 години, але дуже швидко готується сформулювати і у подальшому реалізувати кроки для закінчення війни. Як повідомила його прес-секретар Каролін Лівітт у перший же день, як вступить на посаду 20 січня наступного року Трамп планує «посадку України та Росії за стіл переговорів, щоб покласти край цій війні».
Третя – за форматом угода від Трампа про закінчення війни взимку буде не мирним договором, а угодою про перемир’я.
Четверта – у даний час Трамп активно працює для того, щоб отримати максимум необхідної інформації задля підготовки своїх пропозицій з припинення війни в Україні й скомпонувати їх у єдиний комплексний документ. Тому на цьому етапі марно очікувати публічної презентації від нього складових цього майбутнього документа. Бо цей документ наразі сирий, не сформульований і для таких презентацій не готовий.
Отже – і це п’ята важлива річ – доводиться збирати інформацію по його змісту від людей, які перебувають у комунікації з Трампом. Як той же Туск з вище наведеною інформацію про презентацію найближчим часом дати закінчення вогню разом із гарантіями безпеки для України. Або не просто перебувають у контакті, а фактично працюють каналами для доставки адресатам тих чи інших сигналів від свого американського патрона. Наприклад, як Віктор Орбан.
Мирний пазл від Трампа
Те, що поки що стало відомим не є як однозначним позитивом для України, так само як не є повним негативом. Із мінусів – при підготовці своїх пропозицій Трамп не перебуває у тісній координації з Києвом. Це було передбачуваним. Тим не менш, це є загрозою дотримання наших національних інтересів. А також є і викликом для Києва — як у таких умовах діяти креативно, змістовно та водночас швидко задля того, щоб принципові для нашої країни моменти щонайменше зуміти довести до відома Трампа та його команди.
Запит на українське бачення того, на яких умовах можливе припинення вогню і перемир’я з РФ у Вашингтоні є. Це те, про що казав Ланза – від Зеленського очікують «реалістичного для українців бачення миру, а не бачення перемоги». (Після закінчення виборів Ланза вже не працює з Трампом й не говорить від його імені, проте повідомлення політтехнолога Трампа, який достеменно знає внутрішню «кухню» команди Трампа, від цього не стає менш цінним).
Прикро, що робота команди Трампа над умовами перемир’я розпочалась без наявності українського бачення умов такого перемир’я. Але набагато більш прикро буде, якщо ця робота закінчиться без отримання реалістичних пропозицій з боку офіційного Києва.
Із позитивних факторів – США не погодяться офіційно визнати входження окупованих Росією українських територій у склад в РФ. Крім того, Трамп для підтримки свого іміджу сильного лідера не погодиться на ультимативні вимоги Кремля на кшталт «демілітаризації» України.
Водночас з вирішенням цих питань у його команді розуміють необхідність вирішити безпекове питання для України після війни. Одним із варіантів обговорюється запрошення до НАТО підконтрольної Києву території. І обмін на готовність не де-юре, а де-факто відмовитися від окупованої Росією частини території. «Ймовірність закінчення війни в Україні в короткі терміни дуже висока. Несподівано піднімається питання про запрошення України до НАТО», —зауважив прем’єр-міністр Словаччини Фіцо. І додав, що це запрошення не буде «безкоштовним». Іншими словами, не мир в обмін на території, а безпека після війни в обмін на території.
Далі – у процесі підготовки та представлення свого мирного плану Трамп обов’язково враховуватиме позиції наших європейських партнерів. Оскільки з точки зору Трампа-бізнесмена псувати відносини з Європою задля просування будь-якою ціною повністю неприйнятних для європейців пропозицій по Україні – не вигідно і не виправдано. Тим більш, що на європейців Трамп збирається перекласти основний тягар з витрат на забезпечення безпеки України після перемир’я. Крім того, підтримка Європи йому вкрай необхідна у головному для Трампа завданні — масштабному протистоянні з Китаєм.
Коли будуть українські пропозиції про перемир’я в Україні?
Тобто, позитивів у у майбутній мирній угоді для України наразі більше, ніж приводів для тривоги. Тим не менш, ці приводи теж вагомі. І вони є нагальною підставою для Києва зробити свій внесок у забезпечення ключових для нашої країни пріоритетів. Причому зробити це не на етапі імплементації мирної угоди Трампа, що була підготовлена без врахування українського бачення – по причині відсутності останнього.
Декларувати «Про Україну нічого без України» – це, звичайно, добре. Але декларацій буде замало – для того, щоб долучитися до того ж мирного плану майбутнього американського 47-го президента про врегулювання війни в Україні щонайменше потрібно почати з того, щоб власне українські пропозиції до цього плану а) сформувати і б) донести до Трампа. Бо цей план Трамп вже готує. І у будь-якому разі підготує. Питання тільки в тому, з нашою участю чи без неї.
…Готувати матеріали про #закінчення війни в Україні Інститут «Діалог» почав з квітня цього року. Перший із матеріалів цієї серії називався «Час війні і час миру.Швейцарський годинник почав відраховувати час до миру в Україні». Оскільки тоді були сподівання, що саме за допомогою Саммітів миру вдасться розробити дієві механізми для припинення війни. Яка ще наприкінці минулого року за вірним визначенням екс-головкому ЗСУ Залужного зайшла у глухий кут.
З того часу відбулось повне перезавантаження матриці участі у війні нашого ключового незамінного партнера – США. І тепер час до миру (чи, вірніше, перемир’я) відраховує вашингтонський годинник. Чим скоріше ми усвідомимо це перезавантаження і знайдемо шляхи відстоювання наших інтересів у нових умовах – тим з більшою ефективністю зможемо реагувати на виклики у цій новій реальності. І відстоювати ключові для нашої країни пріоритети.
Джерело