В інфопросторі України триває домінування негативу через постійні обстріли та складну ситуацію на фронті. Індекс настроїв соцмереж щодо війни, який показує різницю між частками хороших та поганих новин, 2-8 листопада підріс на 5 пунктів, проте все ще тримається на низькому рівні у мінус 21.
Хороші новини – атаки по тилах РФ (Каспійськ, Саратов), успіхи на фронті, розробки в ОПК, допомога партнерів (Чехія, Канада, Литва, Австралія), санкції проти РФ (Британія), спрощення реєстрації авто волонтерів, цифровізація держпослуг.
Погані – наступ РФ на Донбасі, перші зіткнення з військовими КНДР, некрологи, постраждалі цивільні від обстрілів, підготовка РФ до ракетної атаки, скандал з картами Google, критика влади, сварки. Приводи для критики влади – і неефективна структура ЗСУ, і якість підготовки мобілізованих разом з силовими методами мобілізації, і «здача» фронту. В критиці також помітний меседж, що лише кількісно Україна не виграє (Т. Чмут, С. Стерненко).
Неоднозначні – робота ППО, дискусії щодо реформ (зокрема в ЗСУ), вибори президента США, правила мобілізації, нові послуги (Резерв+, гаряча лінія для скарг на ТЦК), бюджет на 2025 рік.
Агресор не припиняє щодня атакувати міста: в особливому фокусі уваги – пошкодження через постійні удари «шахедами», точково – обстріли Харкова та Запоріжжя КАБами. Не бракує уваги до успіхів різних бригад зі знищення техніки чи живої сили, а також до роботи ППО. Але наразі на фронті один із найпотужніших з 2022 року наступів РФ, про що каже О. Сирський, і є загрози нових котлів, окупації.
Перемога Д. Трампа на виборах у США спровокувала песимістичні розмови про скорочення допомоги, примус до миру і перемовин з РФ («закінчення війни за 24 години», «глухий кут»). Проте позитиву додало те, що чинна адміністрація планує витратити всі запаси коштів на допомогу Україні та надала дозвіл для американських підрядників працювати прямо в Україні. А також – очікуване посилення європейської підтримки, долучення до неї Південної Кореї (на тлі перших зіткнень КНДР з Силами оборони). Деякі експерти знаходять в Д. Трампі й переваги: до прикладу, вони з В. Зеленським можуть поладнати через любов до «простих рішень».
Новина про перші контакти сил оборони з військами КНДР викликає чергове пожвавлення у цій темі. Посеред тижня новинні пабліки стали звертати увагу на інсайд FT про перші зіткнення, що згодом отримало підтвердження від Р. Умєрова. Емоції – переважно гнів та тривога, але певною мірою обстановку розрядив інсайд про те, що корейці, які не мали на своїй батьківщині доступу до інтернету, після його отримання «підсіли» на порно (твіт журналіста FT).
Українська зброя – серед приводів для радості й надії. Тривають повідомлення як про власні оборонні розробки (крилаті та балістичні ракети, зокрема «Грім-2»), так і про їх підтримку з боку іноземних партнерів. Так, директор «Спецтехноекспорту» обіцяє наступного року власні балістичні та крилаті ракети, а Г.Сметанін звітує про меморандум з бельгійською Thales, що дозволить виробляти в Україні ракети для протидії ворожим дронам. Щоправда, поширюють переважно новинні канали.
Удар по кораблях каспійської флотилії додає оптимізму. Неофіційна новина про те, що ГУР вперше атакувало дронами ворожі кораблі у Каспійському морі, йде з безумовним і великим оптимізмом.
Настрої українців
Гнів присутній в 30% дописів щодо війни. На росіян за постійні обстріли (чимало гніву від киян), розстріли цивільних та полонених, залучення КНДР; у критиці влади за розподіл бюджету, закон про дрова, мобілізацію; на викритих зрадників та негідників/корупціонерів (ухилянти, «інваліди», зокрема Є. Борисов); на партнерів (Польща не хоче збивати ракети, Д. Трамп може нав’язати невигідний мир, Google засвічує наші позиції на картах); у сварках між українцями (переважно фронт/тил).
Тривога – 24% – викликає російський наступ (основний фокус на Донеччині, на другому плані Курщина та Запоріжжя), перемога Д. Трампа, накопичення ворогом ракет для потужних ударів, складність збиття шахедів з новою тактикою.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/de474a49e82055a512ad59e09039100e.jpg
Радість – 19% – у звістках про відсіч окупанту, зведеннях російських втрат; також удари по тилах (порт Каспійськ, НПЗ у Саратові, згадки старих), звіти волонтерів, світова підтримка (пакети допомоги від США та ін., санкції Британії).
Сум – 11% – традиційно за полеглими захисниками, загиблими та постраждалими цивільними; також звістки про важкі поранення, складні умови побуту на передовій; за рідними та близькими у полоні.
Гордість – 7% – у історіях знищення ворога, у частині некрологів та волонтерських звітів; також історії долучення до СОУ, неподієва гордість у дописах-вигуках.
Надія – 4% – на посилення світової підтримки, зокрема від Південної Кореї (після залучення у війну КНДР), також на Д. Трампа (з’являється після виборів у США).
Вдячність – 2%.
Сміх – 2% – значна частина жартів про солдатів з КНДР або росіян, які на них чимось схожі (як-от «обсмажують голубів на горілці біля боєприпасів»).
Втома – 2% – переважно комунікують жінки, окрім типових дописів помітні коментарі опитування КМІС (до 63% впала частка тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно).
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.
Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.
Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.
Фото: Getty Images
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись