З якими викликами довелося зіткнутися виробникам плодоовочевої продукції у 2024 році, які фактори вплинули на врожай та його рентабельність, яких заходів потрібно вживати аграріям у сучасних умовах і на яку допомогу сподіватися – розповідає techhoriculture, пише agronews.ua.
Аномальні погодні умови 2024 року завдали чималої шкоди виробникам сільгосппродукції: постраждали врожаї на полях та у садах.
До 30% врожаю не доотримали цьогоріч більшість виробників картоплі, відтак на ринку вже відчувається дефіцит цього овоча, – зазначила виконавчий директор Української Асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко.
Трохи більше пощастило виробникам на Західній Україні. Там вдалося вийти на свої заплановані показники, а то й перевищити очікування на 10%. Така ситуація склалася через посуху, яка тривала впродовж серпня-вересня, і через яку збиральна техніка не могла працювати в полі. Відновилися роботи лише після дощів наприкінці вересня.
“Професійним виробникам вдалося захисти свій сформований врожай у полі, а більшість невеликих приватних підприємців його втратили через неправильно внесені препарати, погано підібрану систему живлення тощо”, – зауважила Ольга Самойліченко.
Через весняні заморозки, а потім небувалу літню спеку постраждали сади Фермерського господарства «Відродження» на Дніпропетровщині. Його голова Іван Ярмолюк не пригадує, коли ще був таких складний за погодними умовами рік для аграріїв.
“Наприкінці квітня у нас були заморозки до -6 -8 градусів, у результаті сади площею60-80 га стояли без плодів. Щоправда кращі врожаї вдалося отримати у кісточковій групі, оскільки заморозки були вже після того, як ці сади відцвіли і мали сформовані плоди розміром від 2 см, вони змогли витримати морози до -8 градусів”, – розповів Іван Ярмолюк.
Щоправда далі було інше випробування – дві хвилі спеки, коли температура сягала до +42 градусів і майже 120 днів не було без опадів. Тож фермерам довелося вирощувати та збирати врожай у максимально стресових умовах для культур.
Проблему відсутності працівників, яка особлива загострилася у цьогорічному сезоні, озвучив директор “Аграрної компанії 2004” Іван Панченко. Тому його господарство, яка займається вирощуванням овочів та садівництвом у Хмельницькій області активно механізує процеси, зокрема збір врожаю.
“Цього року ми вже купили один комбайн для збору яблук, овочі теж збираємо частково механізовано”, – розповів Іван Панченко.
І не надто оптимістичними здаються прогнози щодо збільшення кількості кваліфікованих працівників у господарства, які займаються вирощуванням овочів, ягід чи садівництвом, після виступу завідувача кафедри садівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України Бориса Мазура.
Адже реформа освіти, торкнулася також і вишів, які займаються підготовкою фахівців для галузі. І, на жаль, з 35 вузьких спеціальностей, яких готували для роботи в ягідництві, садівництві, виноградарстві, овочівництві, залишаться лише 21. Таке об’єднання, ймовірно теж принесе певні проблеми через брак вузьких фахівців на ринку праці.
Попри всі ці негаразди українські виробники аграрної продукції будують плани на майбутнє, шукають оптимальні та прибуткові напрями для розвитку. Серед найперспективніших на сьогодні – це розвиток переробки.
Виконавчий директор Української Асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко вважає, що саме розвиток переробної промисловості стане рушійної силою для галузі, яка допоможе вийти на планове виробництво, стабільні ціни і забезпечить ефективну роботу виробників.
Більше того, зараз виробники почали активно займатися доробкою картоплі. А отже споживачі матимуть змогу купувати її митою, фасованою і з маркуванням, для якого типу приготування вона краще підходить.
“Доробка і переробка – це гарантія стабільного розвитку галузі”, – резюмувала Ольга Самойліченко.
Попри те, що загалом нині плодоовочевий ринок нестабільний і непрогнозований, від виробників у першу чергу залежить побудова планового виробництва і встановлення стабільних цін продукцію, – вважає Іван Ярмолюк, голова ФГ «Відродження».
“Нам потрібно згуртуватися і планове вести своє виробництво, це дозволить попередити перевиробництво певного виду продукції, від чого у кінцвевому результаті всі виграють”, – поділився своїми думками Іван Ярмолюк.
Ідею плановості виробництва підтримав, менеджер проєктів зберігання та переробки зернових та олійних культур, Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Сергій Остапець.
Він зауважив, що нерідко виробники, зважаючи на великий попит на певні культури в поточному році, активно починають їх вирощувати у наступного, у результаті чого перенасичують та обвалюють ринок і самі ж зазнають збитків.
“Якщо господарство вирішило займатися вирощуванням певної культури, то потрібно і розвиватися саме в цьому напрямі. Зрозуміло, що не кожен рік буде надприбутковим, але розвиток планового виробництва дозволить сформувати стабільний ринок”, – зауважив Сергій Остапець.
А для тих, хто зараз у пошуках перспективного напряму для розвитку чи започаткування нової справи у садівництві голова ФГ «Відродження» радить звернути увагу на вирощування кісточкових. На його думку, на сьогодні цей ринок в Україні вільний і вікно можливостей тут на 5-10 років.
“Ми втратили ті сади, які потрапили в тимчасову окупацію чи постраждали в наслідок воєнних дій. Тому на сьогодні у нас немає промислових площ персиків, абрикос, слив, трохи є садів черешень”, – розповів Іван Ярмолюк.
Він також зауважив, що цей напрям варто звернути увагу і через те, що зараз в Україні працюють грантові програми на підтримку створення або розвитку садівництва.
Перегляди: 0