Суттєвим є те, як ефективно демократичні інституції США зможуть протистояти можливим авторитарним імпульсам Трампа – експерт
Також за словами Олега Шамшура багато чого залежатиме від складу Конгресу США.
Ймовірно вже найближчим часом після інавгурації Дональда Трампа стане зрозуміло, чи справді стратегія нової каденції республіканця визначатиметься ультраконсервативними й авторитарними ідеями, пише експосол України у США Олег Шамшур у статті «Чому переміг Трамп і чим тепер ризикує Україна». І якщо так, то суттєвим питанням є, наскільки сильно демократичні інституції США зможуть з цим боротися.
«Доводиться також констатувати, що не виправдала себе стратегія демократів перетворити наступні вибори на референдум щодо особистості та політики Трампа, наголошуючи на загрозах, що їх становитиме його повернення до влади для американської демократії, її інституцій та індивідуальних свобод громадян, із акцентом на подальше обмеження «репродуктивних прав» жінок», – пише автор.
Шамшур нагадав, що демократи також доклали зусиль, аби скомпрометувати інтелектуальну дієздатність Дональда Трампа. Зокрема, його намагалися показати, як психічно неврівноважену людину, яка не відповідає вимогам щодо посади американського президента. Тоді як Камалу Гарріс демократи намагались представити як носійку змін, представницю нової когорти політичних лідерів.
«Гадаю, що вже найближчий час після інаугурації нового президента (20 січня 2025 року) покаже, чи справді, як стверджують політичні опоненти, програма нової каденції Трампа визначатиметься ультраконсервативними й авторитарними ідеями, сформульованими в «Проєкті 2025» — документі, що його підготував близький до Трампа консервативний «мозковий центр» Heritage Foundation. Так само буде зрозуміло, чого реально варті його фрази про «президенство помсти», бажання «побути диктатором один день» і протистояти «внутрішнім ворогам», – пише автор.
Водночас за словами Шамшура, якщо побоювання демократів справдяться, то не менш суттєвим лишається те, наскільки ефективно демократичні інституції США зможуть протистояти авторитарним імпульсам Трампа. При тому, що останній цього разу краще підготований та ще сердитіший, ніж 2016 року.
«Багато чого також залежить від того, яким буде новий склад Конгресу США. Головне в цьому сенсі – чи збережеться так зване роздільне правління, коли бодай одну з палат Конгресу контролюватиме опозиційна партія», – додав Шамшур.
За словами автора, успіх «системи» Дональда Трампа віддзеркалює політичну, соціальну та культурну поляризацію американського суспільства на основі глибоких соціально-економічних зсувів. А базою для політичної кар’єри республіканця стало те, що він досить рано зміг вірно зрозуміти настрої невпевненості й навіть остраху свого ядерного електорату, що складається з нижчих категорій середнього класу — білих американців без вищої освіти, які дуже болісно сприймають руйнацію звичного способу життя й загрози для «традиційних цінностей» із боку ліберальних еліт
Шамшур переконаний, що повернення Трампа до Білого дому створює для України реальні ризики. Зокрема, республіканець не вірить у можливість перемоги України та не докладатиме надзусиль для її досягнення. Водночас за його словами, не можна виключати й можливості, що на республіканця вплинуть такі фактори, як небажання виглядати в очах американців і світу «слабаком» чи «посіпакою Путіна», а також китайський слід у війні Росії проти України. Однак враховуючи волатильність Трампа, його поведінку не можна передбачити.