Станом на вересень 2024 року 31% українців оцінювали рівень добробуту власної родини як «дуже» або «досить» поганий, 50% – як «не поганий і не добрий» і 16% – як «добрий» або «дуже добрий».
Ці цифри свідчать про деяке покращення порівняно з груднем минулого року і є навіть дещо кращими за показники «довоєнного» 2021 року, передає Укрінформ з посиланням на результати опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня.
За даними соціологів, рівень добробуту власної родини, як правило, громадяни оцінюють краще, ніж економічну ситуацію в країні загалом. У травні 2021 року лише 36% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 48% – як «не поганий і не добрий», 14% – як «добрий» або «дуже добрий»). У вересні-жовтні 2022 року дещо зросла частка громадян, які оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий» (до 39%), а частка тих, хто вважав його «добрим» або «дуже добрим», знизилася до 10%. За результатами опитування, проведеного у лютому-березні 2023 року, так само як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася і стала близькою до показників, які були зафіксовані у травні 2021 року: 35% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 50% – як «не поганий і не добрий», 12% – як «добрий» або «дуже добрий». У грудні 2023 року оцінки рівня добробуту власної родини дещо погіршилися (відповідно 37%, 51% і 10,5%) і статистично значуще не відрізнялися від тих, які спостерігалися у вересні-жовтні 2022 року.
«Однак результати опитування, проведеного у вересні 2024 року (відповідно 31%, 50% і 16%) демонструють деяке покращення порівняно з груднем минулого року і є навіть дещо кращими за показники «довоєнного» 2021 року», – зазначають соціологи.
За їхньою інформацією, при оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з погляду того, які покупки дозволяють здійснювати родинні доходи, після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року дещо зросла як частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021 року до 12% у вересні 2024 року), так і частка тих, хто відповідає, що живе забезпечено, але зробити деякі покупки поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль) (з 6% до 9%), при зменшенні частки тих, хто відповідає, що їхній родині «у цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі» (з 44% до 41%).
За результатами опитування, приблизно рівними серед громадян є частки тих, хто відповідає, що при купівлі продуктів частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше зважаючи на їхню якість (44%), і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші (більш корисні чи смачні) продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Останні становлять лише 15% серед тих, хто відповідає, що «ледве зводять кінці з кінцями» і 81% серед тих, хто відповідає що «живуть забезпечено».
Порівняно з 2005 роком з 38% до 54% зросла частка громадян, які основну частину засобів до існування отримують зі заробітної плати, і з 38% до 29% зменшилася частка тих, хто живе переважно пенсії, стипендії, грошової допомоги чи аліментів, з 7% до 2,5% – зі запасів чи доходів, отриманих у підсобному господарстві, на земельній ділянці, з 5% до 3% – шляхом побічних підробітків, з 3% до 2% – з доходів від підприємництва.
Як зазначається у повідомленні, станом на вересень 2024 року частка тих, хто вважає, що ситуація в економіці протягом трьох місяців зміниться на краще, становить 7%, тих, хто дотримується думки, що вона погіршиться – 31%, а частка тих, хто вважає, що вона не зміниться, становить 48,5%.
Подібні тенденції спостерігалися і в динаміці очікуваних змін у короткостроковій перспективі рівня добробуту родини. За даними останнього опитування, частка тих, хто вважає, що він за цей період покращиться, становить 8%, тих, хто дотримується думки, що він погіршиться – 24%, що він не зміниться – 52%.
За даними соціологів, після початку широкомасштабної війни спостерігалося істотне покращення економічних очікувань в середньостроковій (2-3 роки) перспективі. Так, частка тих, хто очікував, що економічне становище країни в найближчі 2-3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022 року порівняно з травнем 2021 року зросла з 30% до 43%, а в лютому-березні 2023 року – до 52%. Однак надалі цей оптимізм знизився, і у вересні 2024 року так вважали 30%. Частка тих, хто очікує погіршення ситуації, становить 23%, а частка тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері не зміниться – 21,5%.
Частка тих, хто очікував, що добробут його родини в найближчі 2-3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022 року порівняно з травнем 2021 року зросла з 29% до 41%, а в лютому-березні 2023 року – до 49,5%. За даними останнього опитування, частка таких знизилася до 30%. Вважають, що добробут родини за цей період погіршиться, 17% опитаних, а що він не зміниться – 24%.
Як свідчать результати опитування, громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: у вересні 2024 року 60% опитаних оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану», 6% – як «добру» або «дуже добру» і 29,5% – як «не погану і не добру». Ці цифри кращі, ніж у грудні 2023 року і близькі до «довоєнних» показників травня 2021 року.
Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.