Військовий оглядач Девід Екс у колонці для The Telegraph віддає належне українській далекобійній ракеті «Грім-2». Тепер ЗСУ можуть вражати цілі в глибині Росії, не питаючи дозволу партнерів — але все ж для перемоги над РФ цього недостатньо…
Із запізненням поставивши на озброєння нову потужну балістичну ракету, здатну завдати удару аж до Москви, Україна наближається до вирішення однієї з військових проблем. Але це не найнагальніша проблема для України — на тлі того, що повномасштабна війна Росії триває вже 33-й місяць.
Українська ракета «Грім-2» майже готова до застосування, заявив нещодавно Єгор Чернєв, голова української делегації в НАТО.
«Повірте, незабаром будуть конкретні результати, які побачить не тільки Україна, а й Російська Федерація», — сказав Чернєв.
«Грім-2» — це одноступенева твердопаливна балістична ракета, яка може нести боєголовку вагою 1 100 фунтів на відстань 310 миль, ймовірно, за інерційним наведенням. Вона є значним кроком вперед порівняно з найкращою бойовою ракетою України — «Точкою У» 1970-х років.
КБ «Південне», ракетне підприємство в Дніпрі, на сході України, працювало над «Громом-2» протягом десяти років. У роки, що передували розширенню війни Росії з Україною, яка розпочалася в лютому 2022 року, вона вважалася малопріоритетною: фінансування було постійною проблемою.
Після того, як Росія розширила війну з Україною, гроші перестали бути головною проблемою — нею стали російські атаки на промислові об’єкти в Дніпрі. Працюючи під обстрілами, українські інженери нарешті закінчили проєктування і будівництво перших кількох «Грім-2». Президент України Володимир Зеленський оголосив про перше успішне випробування нової ракети ще в серпні.
«Грім-2» уперше надасть Україні можливість завдавати важких ударів великої дальності та звільнить країну від обмежень, накладених її найважливішими союзниками. Сполучені Штати, Велика Британія і Франція надали Україні високоточні боєприпаси з радіусом дії в сотні кілометрів. Але всі три країни забороняють Україні завдавати ударів цими боєприпасами по цілях на території Росії.
Фото: The Telegraph
Ці правила призвели до дисбалансу вогневої потужності. Росія щомісяця завдає ударів по українських містах, базах і промислових об’єктах тисячами безпілотників, балістичних і крилатих ракет. Українці завдають ударів у відповідь лише десятками набагато легших боєприпасів — здебільшого безпілотників.
Зеленський та інші українські чиновники благали своїх американських, британських і французьких колег зняти обмеження на глибокі удари з використанням іноземної зброї, але безрезультатно. З «Громом-2» українцям не доведеться питати дозволу. Єдиним обмеженням для українських ударів по російських цілях до Москви та за її межами буде швидкість виробництва. Як швидко КБ «Південне» зможе побудувати «Грім-2»?
У міру того, як «Грім-2» почнуть надходити в передові частини, українські атаки по цілях на території Росії стануть більш руйнівними. Але не варто очікувати, що ці атаки матимуть негайний і очевидний ефект на лінію фронту в Україні. Брак боєприпасів для завдання глибоких ударів — не найбільша проблема України. Найбільша проблема — брак навчених військ.
Вибух російського аеродрому, заводу або нафтопереробного підприємства може придушити російські повітряні нальоти, поступово скоротити постачання важкого озброєння російським військам і підкосити всю російську економіку. Президент Росії Володимир Путін може навіть зіткнутися з перспективою ударів, спрямованих проти нього особисто, в помсту за численні спроби Росії усунути Зеленського. Але «Грім-2» не може перешкодити російським полкам розгромити українські гарнізони в містах і селищах уздовж лінії фронту.
У міру наближення четвертого року війни Росія має стійку перевагу в живій силі, попри приголомшливі втрати на полі бою, які останнім часом становлять у середньому близько 1 500 убитих і поранених військовослужбовців на день. Українські втрати набагато нижчі, але в стратегічному плані це не має значення.
Росія — автократія з населенням понад 140 мільйонів осіб. Контролюючи засоби масової інформації та захищаючись від політичної опозиції, Кремль практично не стикається з обмеженнями, що заважають йому створювати нові війська. Йому постійно вдається набирати 30 000 новобранців на місяць — майже стільки, щоб заповнити рекордні втрати останніх років.
Населення України набагато менше — лише 40 мільйонів осіб — і, будучи демократичною державою, вона стикається з серйозними політичними обмеженнями. Українському парламенту знадобилося кілька місяців, щоб ухвалити у квітні законопроєкт про мобілізацію, але він досі не дозволив послідовно сформувати 20 000 або більше нових військовослужбовців, необхідних Збройним силам країни для поповнення втомлених від війни бригад і формування нових, які будуть потрібні для будь-якого серйозного майбутнього наступу.
Недарма російські війська вже кілька місяців повільно, але неухильно просуваються по всій лінії фронту в Україні. Росіян просто занадто багато, щоб виснажені українські війська могли їх стримувати. Зловісно те, що росіяни зараз підкріплені тисячами північнокорейців.
Справа не в тому, що Україна не повинна завдавати ударів по цілях у глибині Росії. Вона повинна. І за допомогою «Грім-2» тепер може. Але ці атаки, хоча й розширюють можливості українців і ставлять у незручне становище росіян, не переламають перебіг війни.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці «Думки» несе автор.
Джерело
Важливо
Влітку 2025 року Україна матиме свої крилаті та балістичні ракети