Майже через два місяці після місцевих виборів у трьох східних землях Німеччини у «подруги Путіна» Сари Вагенкнехт, лідерки проросійського ліворадикального альянсу її імені (АСВ), з’явився привід святкувати.
Їй вдалося не тільки протиснути свій антиукраїнський ультиматум під час формування коаліції в Бранденбурзі, а й спричинити розбрат у лавах соціал-демократів Олафа Шольца.
А разом із тим – посіяти сумнів, наскільки міцна та єдина позиція керівної партії щодо підтримки України.
На цьому тлі вона наростила свій вплив. І це – погана новина для України, йдеться в статті журналістки «Європейської правди» Христини Бондарєвої «Подруга Путіна» хитає Німеччину: як антиукраїнський ультиматум розколов партію Шольца. Далі – її стислий виклад.
Після виборів до місцевих парламентів у Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі, які пройшли у вересні, формування коаліцій там стало фактично неможливим без партії Вагенкнехт.
У Тюрингії та Саксонії Альянс Сари Вагенкнехт домовляється про коаліцію спільно з консервативним Християнсько-демократичним союзом (ХДС) та соціал-демократами канцлера Шольца (СДПН), а в Бранденбурзі – тільки з СДПН.
У жодній з цих трьох східних земель АСВ не є головною партією. Проте вже на етапі так званих розвідувальних переговорів партія показала зуби, оскільки знає, що без неї гри не буде.
Ще до виборів у вересні Вагенкнехт висунула ультиматум майбутнім партнерам: у коаліційних угодах мають бути пункти про сумнівний шлях до миру в Україні та опозицію до розміщення нової американської зброї у Німеччині.
Ці позиції на етапі виборчої кампанії допомогли Вагенкнехт мобілізувати східнонімецьких виборців, які часто плекають проросійські сентименти та в цілому не були б проти примирення з Росією.
Тепер Вагенкнехт шантажує партнерів своїми «мирними пунктами», заявляючи, що не може зрадити обіцянки виборцям.
Перший тривожний сигнал з відповіддю надійшов із Бранденбургу.
«Ми серйозно ставимося до занепокоєння наших громадян тим, що війна поширюється і що існує ризик того, що Німеччина також буде втягнута у війну, яка дедалі швидше розгортається по спіралі. Неможливо закінчити війну, постачаючи більше зброї».
Це – витяг із погодженого соціал-демократами та партійцями Вагенкнехт документа, який повинен стати преамбулою угоди після завершення коаліційних переговорів, що офіційно почалися в понеділок.
Після представлення цього документа бранденбурзька гілка СДПН зіштовхнулася з широкою критикою, зокрема й від своїх колег на федеральному рівні.
Крім того, після оприлюднення бранденбурзької «формули миру», а також після заяв генсека СДПН щодо примирення зі ще одним «другом Путіна», колишнім канцлером Герхардом Шредером – із партії на знак протесту почали виходити її багатолітні члени.
Другий сигнал надійшов із Тюрингії. Партійцям Вагенкнехт тут не вдалося проштовхнути в переговорний документ настільки проросійські позиції, як у Бранденбурзі, через участь у переговорах третього партнера – християнських демократів. Представники опозиційного ХДС виявилися більш стійкими, ніж соціал-демократи, у відстоюванні власних позицій.
Тож у Вагенкнехт вдалися до шантажу: якщо у подальших переговорах «мирну частину» не буде змінено, АСВ піде в опозицію.
Не легші перемовини чекають і Саксонію.
Не виключено, що АСВ навіть відмовиться від входження у регіональні уряди, аби не йти на пом’якшення своєї «мирної» політики, яку партія вважає одним з козирів у боротьбі за місця в Бундестазі.
Вибори до нього заплановані на вересень 2025 року, однак можуть відбутись і раніше, якщо теперішня коаліція не переживе внутрішніх міжусобиць.
Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої «Подруга Путіна» хитає Німеччину: як антиукраїнський ультиматум розколов партію Шольца.