Уряд Німеччини рік тому запустив спеціальну програму для полегшення працевлаштування українських біженців, однак результати виявилися вкрай невтішними.
За даними видання BILD, статистика працевлаштування вражає своєю неефективністю.
У 2023 році лише 20% випускників інтеграційних курсів отримали пропозиції від центрів зайнятості, жоден з них так і не вийшов на роботу. Цього року вакансії отримали 40% випускників, фактично на роботу вийшли менше ніж 1%.
Журналіст BILD Маріус Кірмаєр стверджує, що німецька бюрократія «розбестила» українських біженців, створивши систему, яка не мотивує до праці. Він зазначає, що бюрократична система навчила біженців, що тут можна непогано жити, майже не працюючи.
Наразі соціальну допомогу в Німеччині отримують близько 720 000 українців, з яких приблизно 500 000 — працездатного віку. Щомісячні витрати на допомогу становлять близько 539 мільйонів євро.
Серед основних причин низького працевлаштування — тривалий час очікування інтеграційних курсів та легке сприйняття центрами зайнятості відмов від вакансій. Часто українські біженці відмовляються від курсів, посилаючись на проблеми зі здоров’ям, при цьому не надаючи відповідних медичних довідок.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/33/37b125331d826a4f3eb409490e7fad71.jpg
Працевлаштування українців у Німеччині / Фото: gettyimages.com
Наразі в Німеччині проживає 3,48 млн осіб у статусі біженця, з яких 1,18 млн — українці. Раніше міністр фінансів Крістіан Лінднер пропонував запровадити новий правовий статус для українських біженців та змінити підхід до надання допомоги.
Журналіст наголошує, що хоча кожен, хто потребує допомоги, має її отримувати, необхідний принциповий поворот у мисленні. «Ми більше не можемо дозволяти, щоб нами користувалися», — підкреслює Маріус Кірмаєр.
Нагадаємо, у Німеччині планують посилити правила для біженців: що чекає на українців.