Міністерство юстиції США відправить на вибори президента своїх спостерігачів до 86 юрисдикцій у 27 штатах на фоні побоювань щодо неналежного партійного впливу та придушення голосу виборців. Це найбільша кількість за останні 20 років.
Про це пише The Washington Post.
Відповідна заява Мін’юсту з’явилася, коли деякі офіційні особи в очолюваних республіканцями штатах попередили, що вони можуть спробувати заборонити представникам федеральних органів влади відвідувати виборчі дільниці в день голосування за нового президента. За їх версією такий нагляд – це «партійне втручання з боку адміністрації президента Джо Байдена». При цьому як Демократична партія, так і Республіканська десятиліттями здійснювали моніторинг виборів.
Вказано, що кількість юрисдикцій, які підлягають особистому федеральному контролю цього року, збільшилася на 49% порівняно з 2020 роком. Цьогорічний показник дорівнює показнику 2004 року, першого циклу президентських виборів після того, як Верховний суд США допоміг вирішити запеклу суперечку між Джорджем Бушем і Альбертом Гором у 2000 році.
У списку штатів, куди Мін’юст відправить своїх спостерігачів, представлені всі сім, які найбільше вагаються. Зокрема, спостерігачі планують відвідати:
шість округів у Мічигані;
п’ять – у Джорджії;
чотири – у Вісконсині;
чотири – в Арізоні;
три – у Пенсильванії;
три – у Північній Кароліні;
один у Неваді.
Спостерігачі також будуть присутніми у синіх та червоних штатах, зокрема, в Каліфорнії, Флориді, Меріленді, Міссурі, Огайо та Вірджинії. Найбільше юрисдикцй Мін’юсту у Техасі та Массачусетсі – по вісім у кожному.
Заява Міністерства юстиції викликала спротив з боку провідних республіканців у Флориді та Міссурі. В обох цих штатах федеральним спостерігачам заборонили відвідувати виборчі дільниці 2022 року.
У Флориді держсекретар республіканець Корд Берд заявив, що заборонить федеральним спостерігачам відвідувати дільниці в чотирьох округах – Бровард, Майамі-Дейд, Орандж і Оскола. Своє рішення він аргументував тим, що законодавство штату забороняє присутність таких спостерігачів на дільницях.
У листі до Мін’юста Берд заявив, нібито присутність федеральних спостерігачів «буде контрпродуктивною та може підірвати довіру до виборів». При цьому спостерігачів від штатів він планує направити на ті округи, мовляв, вони «забезпечать відсутність втручання в процес голосування».
Своєю чергою держсекретар Міссурі Джей Ешкрофт заявив, що законодавство штату «жорстко обмежує», хто може прийти на виборчу дільницю. Він припустив, що федеральних чиновників не допустять на виборчі дільниці в окрузі Сент-Луїс, який був у списку Міністерства юстиції.
Колишні федеральні посадовці зазначили, що спостерігачі намагаються бути максимально ненав’язливими, коли висловлюють будь-яке занепокоєння щодо потенційних порушень виборчого законодавства з боку місцевих чиновників та повідомляють прокуратуру й Мін’юст про ширше спостереження за виборами.
«Я вважаю, що збільшення кількості юрисдикцій, в яких здійснюється моніторинг, є дуже перспективним і вкрай необхідним», – сказала Кетрін Каллітон-Гонсалес, колишня юристка з виборчих прав Міністерства юстиції, яка зараз працює головним радником з питань політики в організації «Громадяни за відповідальність та етику» у Вашингтоні.
За її словами, спостерігачі «їдуть туди, де є потенціал для виникнення проблем». Каллітон-Гонсалес додала, що «зазвичай спостерігачі мають дуже заспокійливий ефект».
У виданні пояснили, що з часу прийняття Закону про виборчі права у 1965 році Міністерство юстиції відряджає державних службовців на виборчі дільниці, аби забезпечити справедливий доступ до голосування для вразливих груп населення, зокрема, расових меншин, людей з обмеженими можливостями та людей з обмеженим знанням англійської мови, а також захистити їх від незаконного партійного впливу.
Юрисдикції, куди направляють спостерігачі, обираються на основі таких факторів, як запити місцевих органів влади, рішення федеральних судів та райони з мінливою демографічною ситуацією.
Експерти з правових питань зазначають, що федеральний уряд втратив значну частину своїх правових можливостей у 2013 році, коли Верховний суд скасував ключові положення Закону про виборчі права. Суд скасував повноваження федерального уряду щодо попереднього узгодження, яке вимагало від дев’яти штатів і десятків округів з історією дискримінації виборців, переважно на Півдні, запитувати дозвіл на зміну правил голосування.
Це рішення також означало, що Мін’юсту для доступу на виборчі дільниці потрібен судовий наказ або пряма згода державних і місцевих чиновників. Кількість федеральних спостерігачів значно скоротилася під час наступних виборчих циклів.