https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/11a6c60369f3b20864cf01d302df095d.git
Владна партія Туреччини пропонує новий закон проти іноземного впливу, який, на думку турецької опозиції, судових експертів та журналістів, може стати механізмом цензури Зміст
Про це повідомляє Bloomberg.
«Партія справедливості та розвитку», лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, запропонувала законопроєкт проти іноземного впливу на питання, які можуть завдати шкоди національним інтересам. Законопроєкт, який парламент країни планує обговорити найближчими днями, викликає занепокоєння серед громадянського суспільства та медіагруп, які припускають, що він буде використаний для придушення інакомислення.
Законопроєкт, з яким ознайомилося видання, має на меті приборкати тих, хто працює проти «безпеки держави або її внутрішніх чи зовнішніх політичних інтересів» під впливом або за наказами іншої країни чи іноземної організації. Покарання може становити до семи років в’язниці.
Цей крок є частиною ширшого судового пакета і нагадує закон про іноземних агентів, ухвалений нещодавно в Грузії. Він викликав осуд з боку західних держав і масові протести в самій країні. У Росії є подібний закон, що працює як засіб придушення внутрішньої критики.
Судові експерти та журналісти висловили стурбованість двозначністю та широтою формулювань закону. Політичні інтереси Туреччини можуть змінюватися, і влада може використати цю нечіткість, щоб придушити будь-яку критику на адресу уряду, кажуть вони.
Депутат від головної опозиційної Республіканської народної партії Інан Акгун Альп наголосив, що законопроєкт підготує ґрунт для «набагато більш репресивного середовища».
«Це дуже серйозний авторитарний закон. Визначення злочину через розпливчасті вирази прокладає шлях до покарання всіх незгодних», — зазначив депутат.
Ердоган і його уряд останніми роками обмежили свободу слова за допомогою різних законів. Тисячі людей зіткнулися з арештами або судами за звинуваченнями в образі президента, відколи він обійняв цю посаду десять років тому.
Десятки медіагруп опублікували заяви проти закону про іноземний вплив і закликали його скасувати.
«Ми розглядаємо законопроєкт як тривожну загрозу свободі слова та громадянському суспільству. Нечітко сформульований законопроєкт може перетворити повсякденну журналістську та громадську адвокатську діяльність на кримінальні злочини», — додав віцепрезидент Європейської федерації журналістів Мустафа Кулелі.
Закон про «іноагентів» у Грузії: що відомо
7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.
У ЄС попередили Грузію про «серйозні наслідки» в разі остаточного ухвалення законопроєкту про «іноагентів».
Уже 9 березня політрада «Грузинської мрії», «Сили народу» та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.
Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про «іноземних агентів».
6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.
8 квітня прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.
9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія «Грузинська мрія» вдруге зареєструвала у парламенті.
Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про «іноагентів». Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем’єром.
1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про «іноагентів» у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». «Дух і зміст законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу», ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями», — йшлося у заяві.
Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.
Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон «Про прозорість іноземного впливу», який фактично є повторенням російського закону про «іноагентів».
15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про «іноагентів».
Станом на 30 серпня з моменту набуття чинності закону «про прозорість іноземного впливу» в реєстр організацій, що представляють інтереси іноземних держав, внесли 233 суб’єкти.
9 жовтня Конституційний суд Грузії не призупинив дію закону «Про прозорість іноземного впливу», позови щодо якого раніше подали президентка Саломе Зурабішвілі, опозиційні депутати й представники неурядових організацій.
Залиште коментар