Повідомляє 24 Канал з посиланням на «OBOZ.UA». Свій останній бій Герой прийняв 28 жовтня.
Яким було прощання із Героєм
У Києві 1 листопада попрощалися з молодшим сержантом 49 окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» Андрієм Романюком, відомим під псевдо «Воробєй». Ще підлітком він приєднався до учасників Революції Гідності, а у 16 років добровольцем взявся захищати Україну зі зброєю від російської агресії.
Свій останній бій Андрій прийняв 28 жовтня. Йому було всього 26 років. Під час прощання на Майдані Незалежності у Києві у труну бійцю поклали його шолом з камерою, в якій він незмінно усміхається на численних світлинах.
Прощальна церемонія відбулася 1 листопада в Михайлівському соборі та на Майдані Незалежності, де вшанувати героя зібралися рідні, друзі, побратими та небайдужі українці.
Прощання із Андрієм Романюком в Києві / Фото «OBOZ.UA»
Вже завтра, 2 листопада, пройде прощання із Героєм у Вінниці.
Що відомо про Андрія Романюка
Ще підлітком Андрій прийшов на Майдан Незалежності в розпал Революції Гідності.
Андрій Романюк на Майдані / Фото з відкритих джерел
Коли у 2014 році Росія почала війну проти України, 16-річний юнак добровольцем пішов на фронт.
Впродовж десяти років Андрій Романюк продовжував стояти на захисті рідної землі. У 2023 році він отримав поранення, проходив лікування, але весь час прагнув повернутися на передову, до своїх побратимів.
Андрій жив війною і боротьбою за Україну, вмів працювати з розумом і натхненням, берегти своїх людей. Він підлітком прийшов на Майдан, потім брав участь в АТО. В усіх життєвих випробуваннях був світлим, жертовним і вірним. І поклав своє життя за свободу і життя інших,
– написала українська захисниця Єлизавета Жарікова.
Андрій Романюк загинув як справжній воїн, прийнявши свій останній бій 28 жовтня на одній з ділянок фронту.
«Я ніколи не розуміла, як у серйозному командирі вміщається стільки ніжності і кохання. Я не знала, звідки в тебе береться стільки жаги до життя і оптимізму, живучи у таких реаліях… Коли осколки зайшли у твоє тіло, ти надав допомогу своїм побратимам, забувши про важливе правило «спочатку допоможи собі». Я знаю, що твоя ідейність полягала у самовідданості. Я знаю, що ти не міг по-іншому, та я злюсь на тебе», – написала кохана Героя Тетяна Білинець.