26 жовтня громадяни Грузії обирали новий склад парламенту. Озвучена Центрвиборчкомом перемога партії влади «Грузинська мрія» викликає багато питань і всередині країни, і на Заході.
І проєвропейська опозиція, і президентка Саломе Зурабішвілі вважають ці вибори сфальсифікованими.
28 жовтня у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти фальсифікацій та за скасування результатів виборів. Проте на цьому вулична активність наразі пішла на спад. Невеликий мітинг був наступного дня 29 жовтня, тоді як 30-го вуличні акції не відбувалися.
Про те, чи це вже остаточна перемога партії влади «Грузинська мрія», читайте в статті редактора «Європейської правди» Юрія Панченка Революція «на паузі»: що відбувається у Грузії та чи мають протести шанси на успіх. Далі – стислий її виклад.
У середу президент України Володимир Зеленський прокоментував ситуацію у Грузії: «Треба визнати, що на сьогодні в Грузії Росія перемогла».
Наразі це одна з найбільш критичних заяв щодо подій у Грузії. Причому слова українського президента можна тлумачити і як багаторічний крен грузинської влади в бік Кремля, і як поразку опозиції на останніх виборах.
Проте щодо останнього наразі не варто поспішати з висновками.
Більшість західних країн наразі воліють тримати паузу. Показовий момент: попри оголошену перемогу, «Грузинська мрія» отримувала вкрай мало привітань – жестів, які могли би стати доказом міжнародного визнання результатів.
Втім, таке мовчання Заходу – явно не те, на що розраховує грузинська опозиція.
Наразі до реальних кроків приступили лише дві країни: Канада та Швеція.
Варто визнати, грузинські вибори пройшли в дуже непростий для Заходу час, коли більшість лідерів воліє тримати паузу.
Йдеться насамперед про вибори у Сполучених Штатах. Раніше у грузинській владі не приховували, що разом із Віктором Орбаном зробили ставку на перемогу Дональда Трампа, який явно не звертатиме особливої уваги на невідповідність цих країн демократичним нормам.
Проте і зараз, до виборів, увага Вашингтона сконцентрована на внутрішніх подіях, що унеможливлює оперативну реакцію на події на Південному Кавказі.
Не найкраща ситуація і в ЄС, де приступають до призначення нових єврокомісарів.
А поки на Заході триває вимушена пауза, у Грузії готуються до судових суперечок.
Опозиція та неурядові організації завершують підготовку документів, щоб оскаржити вибори в судовому порядку.
Звичайно, особливих сподівань на незалежність та безпристрасність грузинської судової системи в них немає. Проте чітка аргументація, як і в яких масштабах влада проводила фальсифікацію виборів, має стати у пригоді для тиску на Захід.
Своєю чергою грузинська влада намагається перехопити тут ініціативу.
Грузинська прокуратура за заявою Центрвиборчкому вже оголосила про відкриття розслідування щодо фактів можливого фальсифікування парламентських виборів.
Очевидно, що слідство не помітить порушень та справа завершиться звинуваченням в бік опозиції за наклеп.
Показово, що у «Грузинській мрії» вже обіцяють покарання навіть для тих соціологічних компаній, чиї екзитполи показали перемогу опозиції.
І саме тому для всіх очевидно, що без масових протестів усі інші спроби спротиву фальсифікаціям не дадуть результатів.
Але, масштабний протест у Грузії був тільки ввечері 28 жовтня, далі протести пішли на спад.
Якщо дійсно масових протестів не буде і найближчими вихідними – увага Заходу до Грузії почне слабшати.
«Вікно можливостей» для європейської Грузії ще відкрито, проте вже незабаром може знову закритися. Протягом найближчих днів побачимо, чи скористалися у Грузії цим шансом.
Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Революція «на паузі»: що відбувається у Грузії та чи мають протести шанси на успіх.