Про все важливе і цікаве за понеділок, 28 жовтня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Щодо військ КНДР на Курщині
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте сьогодні підтвердив присутність військових КНДР на території Курської області Росії.
За оцінкою США, Північна Корея відправила близько 10 тисяч військових до Росії для навчань та участі в бойових діях проти України, що станеться протягом «наступних кількох тижнів».
За словами представниці Пентагону Сабріни Сінгх, частину північнокорейських військових вже передислокували ближче до України.
Президент США Джо Байден каже, що присутність північнокорейських військ у Росії «це дуже небезпечно, дуже небезпечно».
Постійний представник Литви при НАТО Дейвідас Матульоніс вважає, що Альянс має відповісти конкретними діями на розгортання північнокорейських військ в Росії.
Хорватія передасть Україні 60 танків і БМП у межах угоди з Німеччиною, а Швеція оголосила додатковий пакет військової підтримки України на 63 млн євро.
Новий фінансовий внесок Швеції охоплюватиме 20 мільйонів євро, які підуть на підтримку промислової бази України у межах данської ініціативи з закупівлі зброї в українських виробників.
Решта коштів з пакета – близько 43 мільйона євро – підуть на фінансову підтримку низки багатосторонніх ініціатив на підтримку України.
Крім того, президентка нейтральної Швейцарії підтримує зняття заборони на реекспорт зброї Україні.
Зеленський в Ісландії
Сьогодні президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Ісландії Б’ярні Бенедіктссоном.
Зеленський наголосив, що наразі важливо спільно та рішуче відповідати на залучення військових Північної Кореї до російської агресії в Україні та застосування Росією північнокорейського й іранського озброєння.
«Сьогодні ми маємо бути більш сильними, щоб зупинити Путіна», – додав він.
Український президент прибув до Ісландії на саміт Україна – Північна Європа.
Він проведе двосторонні переговори з учасниками саміту: прем’єрами Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції – а також зустрінеться з ісландською президенткою і парламентарями.
«Говоритимемо про підтримку «плану перемоги» та про питання, у яких наша співпраця може бути найбільш результативною: фінансування українського виробництва зброї та далекобійних засобів, підготовка до зими, морська безпека, обмеження російського тіньового флоту, оборонна підтримка, підготовка та оснащення українських воїнів», – перерахував глава держави.
Лідер опозиції Німеччини за зброю Україні
Глава опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц заявив, що поставка Україні далекобійних ракет Taurus не зробить Німеччиною стороною війни.
Так Мерц відреагував на висловлювання ультралівої Сари Вагенкнехт, яка є противницею надання Україні будь-якої військової допомоги.
Її «Альянс Сари Вагенкнехт» наразі є однією зі сторін коаліційних перемовин у федеральних землях Саксонія і Тюрингія, однак і там, і там переговори йдуть важко через зовнішньополітичні вимоги ультралівих.
Фрідріх Мерц заявив, що його партія не збирається йти на поступки за низкою принципових питань, у тому числі щодо підтримки України, для формування коаліції у Тюрингії з партією «подруги Путіна» Сари Вагенкнехт.
«Не буде ніяких розворотів від НАТО і розвороту від підтримки України», – сказав він, додавши, що таким принциповим пунктом є також тісна співпраця з ЄС.
Тим часом, партії канцлера Олафа Шольца і «подруги Путіна» Сари Вагенкнехт розпочинають коаліційні переговори у Бранденбурзі.
Ідеї трампістів щодо війни в Україні
Видання Financial Times вийшло з публікацією, у якій розповіло про ідеї трампістів щодо потенційного сценарію врегулювання російсько-української війни у разі перемоги Дональда Трампа на виборах.
У матеріалі згадують ідеї, які раніше висував кандидат Трампа у віцепрезиденти Джеймс Ді Венс. Мовляв, угода про завершення війни в Україні потенційно могла би передбачати замороження бойових дій на теперішній лінії фронту та відмову України від вступу до НАТО.
У матеріалі наводять думку одного з давніх радників Трампа, що такий план нібито міг би стати переосмисленням невдалих Мінських угод 2014 і 2015 років.
Цього разу, за словами радника, могли би бути створені механізми примусу, які передбачали би наслідки за порушення угоди про припинення вогню. Однак, на його думку, гарантувати виконання угоди мали би європейські війська, а не сили НАТО чи миротворці ООН.
Європа готується і протидіє
У Нідерландах кажуть про зростання зловмисних кібердій Росії та Китаю.
Норвегія придбає у США ракети AMRAAM для ППО на понад $360 млн, а Британія покарала російські дезінформаційні агентства.
Захід вимагає розслідувань у Грузії
У низці європейських столиць висловили стурбованість результатами виборів у Грузії, зокрема посилаючись на доповідь міжнародних спостерігачів.
У США, НАТО та Франції закликали до розслідування порушень на виборах у Грузії.
Група євродепутатів виступила із заявою, у якій наголосила, що усі повідомлення про порушення мають бути розслідувані та належним чином усунені без зволікання.
«Це поворотний момент для Грузії. Це перші вибори відтоді, як країна набула статусу кандидата в ЄС 2023 року – процес, де-факто зупинений після ухвалення закону про іноземних агентів… Ми сподіваємося, що наслідки виборів будуть мирними і демократичними, і що буде зроблено негайні кроки для повернення Грузії на шлях ЄС», – наголошується в заяві.
Євродепутати додали, що готові надати допомогу Грузії, щоб забезпечити демократичне майбутнє для всіх її громадян.
А Швеція вже перейшла до справи і припиняє пряму урядову співпрацю з Грузією на тлі скандальних виборів.
Прем’єр Грузії після скандальних виборів і напередодні протестів у Тбілісі заявив, що його пріоритет – євроінтеграція. Хоча, президентка країни припускає, що партії влади «Грузинська мрія» на виборах допомагала ФСБ.
Ганьба Орбана у Тбілісі
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто, коментуючи результат парламентських виборів в Грузії, розсипався у компліментах на адресу партії влади «Грузинська мрія», а опозицію назвав «призначеною Брюсселем».
«І ось, оскільки ліберали зазнали поразки, почалася атака: вибори були нечесними, в Грузії немає демократії тощо», – пише угорський міністр у себе у Facebook.
Варто зазначити, що угорський прем’єр Віктор Орбан був одним з перших, хто привітав владу Грузії з перемогою на виборах, не чекаючи офіційних результатів.
Сьогодні ввечері він прибув у Грузію.
Прибуття літака з Орбаном у Тбілісі транслювали провладні грузинські телеканали, зокрема Imedi, який протитрував главу уряду Угорщини як «прем’єра країни, що головує в Європейському Союзі».
Раніше в ЄС підкреслювали, що прем’єр Угорщини не представляє позицію всіх держав-членів, коли здійснює поїздку до Тбілісі.
Ввечері у Тбілісі почався протест через скандальні вибори до парламенту, на якому освистали угорського прем’єра Віктора Орбана.
На протесті грузинська опозиція озвучила вимоги.
«Перше: і ви, і ми вважаємо ці вибори нелегітимними. Друге: ми не збираємося входити в цей парламент, відмовляємося від усіх мандатів і анулюємо списки. Третє: ми будемо битися доти, доки не переможемо, і ми обіцяємо, що переможемо», – заявив один із лідерів партії «Єдність-Національний рух» Георгій Вашадзе.
Четвертим пунктом він назвав «дуже конкретну вимогу», а саме: «провести вибори заново, але провести їх має міжнародна виборча адміністрація».
Докладніше про ситуацію у Грузії – в статті редактора «Європейської правди» Юрія Панченка Тбілісі кличе на допомогу: як пройшли вибори у Грузії й чи зважиться Захід підтримати протести.
Парламентські вибори у Болгарії і Литві
За попередніми результатами парламентських виборів у Болгарії, правоцентристська партія ГЕРБ колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова здобула найбільшу кількість голосів.
27 жовтня у Болгарії відбулися вже сьомі за останні чотири роки вибори до парламенту.
Другий результат показала партія «Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія» (ПП-ДБ), а третій – проросійська партія «Відродження».
Лідер партії ГЕРБ-СДС Бойко Борисов виключив можливість коаліції з проросійською політсилою «Відродження».
Він також натякнув, що буде кандидатом на посаду прем’єр-міністра в уряді ГЕРБ.
У неділю, 27 жовтня, парламентські вибори проходили і у Литві, але – саме другий тур.
За підсумками другого туру, опозиційна Соціал-демократична партія закріпила лідерство і матиме найбільше представництво у Сеймі наступного скликання.
«Результати такі, якими вони є. Я приймаю це як факт. У мене можуть бути які завгодно надії та очікування, але я знаю, що в Литві так заведено, що на кожних виборах маятник хитається то в один, то в інший бік», – зазначила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс оголосив, що через поразку на виборах залишає посаду голови своєї партії.
Також Ландсбергіс оголосив, що вирішив поступитися мандатом і не працюватиме у наступному скликанні Сейму, після того, як у другому турі на своєму окрузі програв кандидату від лібералів Сімону Кайрісу.
«Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» опинились на другій сходинці, здобувши 18 мандатів у багатомандатних округах і 10 – в одномандатних.
Про те, хто формуватиме новий уряд Литви і чи матиме це вплив на підтримку України читайте в статті редактора «Європейської правди» Юрія Панченка Вільнюс обирає крен вліво: чи вплине зміна влади у Литві на підтримку України.
Щодо настроїв українців
Українці стали менше вірити у швидку перспективу вступу в ЄС, а також вважають підтримку ЄС у боротьбі з корупцією неефективною.
Про це свідчать результати опитування «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформування органів правопорядку та підтримку ЄС», яке провела соціологічна група «Рейтинг».
А ще з’ясувалося, що майже 70% українців готові не погоджуватись на деякі вимоги ЄС, навіть якщо це відкладе вступ, а понад 50% українців вважають, що для вступу в ЄС необхідно більше реформ.
Решта новин
У Європі вперше наказали арештувати активи РФ задля компенсацій «Нафтогазу».
На фронті в Україні загинув ще один грузинський доброволець.
Фіцо розповів про нову спробу замаху на нього.
Американський президент Джо Байден достроково проголосував на виборах президента США. А у штаті Вашингтон спалили сотні бюлетенів з достроковими голосами на виборах.
Volkswagen планує закрити три заводи у Німеччині та звільнити десятки тисяч працівників.
В Австрії розшукують стрільця, який убив голову населеного пункту.
В Англії та Уельсі коефіцієнт народжуваності досягнув історичного мінімуму.
У Франції прооперували прем’єр-міністра.