supadupanews

«Просто жахливо»: шахраї вкрали 22 тонни сиру чеддер ручної роботи

Шахраї, які видавали себе за законних оптовиків, отримали 950 сирів у тканинній упаковці. На їхнє виготовлення пішло понад 3 роки.

Сотні ящиків чеддеру вартістю понад 300 000 фунтів стерлінгів були викрадені з лондонської сироварні Neal’s Yard Dairy. Про це пише BBC News.

Шахраї, які видавали себе за законних оптовиків, отримали 950 сирів у тканинному пакуванні від компанії з Саутварка, перш ніж з’ясувалося, що це підроблена фірма.

Працівники Neal’s Yard заявили, що все одно заплатили виробникам сиру, щоб не нести витрати. Зараз компанія намагається впоратися з фінансовими труднощами, сказав представник компанії.

Глибоко вкорінена довіра
Було втрачено понад 22 тонни сиру, включно з Hafod Welsh, Westcombe і Pitchfork, які були відзначені нагородами й мають високу грошову вартість.

«Світ ремісничого сиру — це місце, де довіра глибоко вкоренилася в усіх угодах. Це світ, де слово — запорука успіху». Можливо, це і призвело компанію до невдач, але ступінь довіри, яка існує в нашій невеликій індустрії загалом, значною мірою зумовлена етикою засновників Neal’s Yard Dairy», — сказав Патрік Холден, власник ферми, де виготовляється чеддер Hafod Welsh.

На виготовлення сиру пішло понад 3 роки

Фото: Neal’s Yard Dairy

Том Калвер із компанії Westcombe Dairy сказав, що процес створення сиру почався майже три роки тому.

«Те, скільки праці було вкладено у виховання корів, у передові методи господарювання і в перетворення молока по одній партії за раз для виробництва найкращого сиру, неможливо оцінити. І щоб це було вкрадено… це просто жахливо», — зазначив він.

Поліція підтвердила, що розслідує «крадіжку великої кількості сиру».

Раніше Фокус повідомляв, що доглядач зоопарку почав красти їжу у тварин. Співробітники поліції заявили, що все ще намагаються зрозуміти мотиви чоловіка. Користувачі соцмереж думають, що він міг перепродувати овочі та фрукти.

Також стало відомо, що бідні дівчата укладають тимчасові шлюби з туристами за 500 доларів. Зв’язки, відомі як «шлюби за розрахунком», стали процвітаючою індустрією в деяких селах Індонезії. Вони сприяють розвитку туризму і місцевої економіки, але засуджуються місцевими жителями.