Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 24 жовтня 2024 року.
Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням
Чому Лукашенко «не дзвонив» Путіну 24 лютого 2022 року
У Москви не складається з «багатополярністю»
Кремль подивиться, що навоюють солдати Кіма
Росія готується до виборчих перегонів у США
Чому Лукашенко «не дзвонив» Путіну 24 лютого 2022 року
Збройні сили Білорусі та РФ розпочали підготовку до навчань «Захід-2025», повідомив лукашенківський міністр оборони Хренін. Нагадаємо, у 2022 році, саме після аналогічних навчань, тривалість яких неодноразово продовжувалася, Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Зокрема, з території Білорусі.
При цьому Лукашенко (який оголосив, що на «виборах» у січні 2025 року балотуватиметься на наступний термін) в інтерв’ю ВВС переконує, що тоді, 24 лютого 2022 року, не надавав свою територію російським військам для нападу на Україну. «Так, проводилися навчання і коли російські війська виводилися – частину з них спровокували і Путін повернув на Київ. Чому так сталося? Запитайте у Зеленського. А Путін сам вирішує, як він виведе свої війська. Через Київ. Або міг пройти через Мінськ».
Журналіст ВВС Стів Розенберг уточнює: «І ви не дзвонили Путіну, щоб запитати, що, власне, відбувається?». Лукашенко відповідає: «Ні. Він мені не дзвонив. І я йому не дзвонив. Це його війська, і він має право виводити їх у будь-який спосіб».
І саме ця відповідь доводить, якою безвольною маріонеткою Кремля НАСПРАВДІ є «бацька», і хто є справжнім господарем Білорусі. Що ж стосується його останніх заяв, варто пригадати, що:
Ще у жовтні 2021 року Лукашенко особисто погрожував відкрити «український фронт»;
Саме війська РФ, розгорнуті в Білорусі під виглядом навчань, відіграли ключову роль у наступі на Київ протягом лютого-березня 2022 року, а жахливі звірства в Бучі були б неможливі без вторгнення росіян саме з білоруської території;
Саме з Білорусі тривалий час наносилися ракетні удари по Україні. Лише за перші три місяці повномасштабного вторгнення звідти було запущено щонайменше 633 ракети. Найбільший обстріл з території Білорусі Україна зазнала 1 квітня 2022 року. Тоді летіло кожні десять хвилин – загалом не менше 56 ракет, які прикривали втечу збройних сил РФ з України.
Бажання Лукашенко уникнути подальшої відповідальності за напад на Україну зрозуміле, проте марне. Він є таким же військовим злочинцем, що й Путін, котрому він нібито «не дзвонив» 24 лютого 2022 року. А до чого призведуть їхні чергові «західні» маневри, покаже час.
У Москви не складається з «багатополярністю»
А поки Лукашенко виправдовується, підступного удару Путіну нанесла Саудівська Аравія. Сталося це на саміті БРІКС в Казані (який, як і очікувалось, закінчився нічим). Ще в січні Кремль урочисто оголосив, що Саудівська Аравія увійшла до складу БРІКС разом з ОАЕ, Ефіопією, Єгиптом та Іраном.
НАСПРАВДІ ж, ще тоді міністр торгівлі королівства Маджид аль-Касабі спростував ці заяви. Та попри це, Москва включила Ер-Ріяд в презентацію саміту в Казані як повноцінного члена. Зроблено це було навмисно – для яскравої картинки, адже Путін вперто називає БРІКС «альтернативою Заходу», хоча інші члени об’єднання нічого подібного не кажуть.
І ось вже під час саміту офіційний представник Кремля Пєсков визнав, що «статус Саудівської Аравії у БРІКС – незрозумілий» і що саме зустріч у Казані має внести ясність щодо позиції саудитів. Ясність вніс помічник президента РФ Ушаков. За його словами, глава МЗС королівства Фейсал бен Фархан Аль Сауд, який приїхав до Казані замість наслідного принца Мухаммеда ібн Салмана, відхилив запрошення і «братиме участь як представник запрошеної держави». «Тобто Саудівська Аравія братиме участь не на саміті БРІКС, а на «Аутріч/БРІКС Плюс»», – пояснив Ушаков, маючи на увазі розширений формат, передбачений для країн, які не входять в організацію.
На саміті у Казані затвердили статус країн-партнерів БРІКС для 13 держав, але й серед них Саудівської Аравії не виявилося. Країнами-партнерами стали Туреччина, Алжир, Білорусь, Болівія, Куба, Індонезія, Малайзія, Нігерія, Таїланд, Уганда і В’єтнам, Казахстан, Узбекистан. При цьому Казахстан вже офіційно відмовився вступати в БРІКС.
А щодо Узбекистану, то він офіційно заявив, що не планує вступати до Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) – який Путін також називає «новим центром багатополярного світу». Умовляти Ташкент вступити в ЄАЕС ще у серпні їздив цілий російський прем’єр Мішустін, який обіцяв «переваги для бізнесу» і «нові ринки збуту». Але Ташкент, вивчивши близько тисячі базових документів ЄАЕС, «не знайшов в них вигоди для Узбекистану». Як бачимо, у Москви ніяк не складається із «багатополярністю». Ані у форматі БРІКС, ані у форматі ЄАЕС.
Кремль подивиться, що навоюють вояки Кіма
На підсумковій пресконференції саміту БРІКС Путін вперше визнав відправлення в Росію військових КНДР для можливої участі у війні проти України. «Що вони тут роблять? – запитав у нього журналіст NBC. – І чи не є це серйозною ескалацією конфлікту?».
«Не дії Росії призвели до цієї ескалації», – почав Путін і виголосив звичну лекцію про «держпереворот в Україні 2014 року і західні країни, що її озброюють і допомагають воювати проти Росії, яку вони хотіли перетворити на сировинний придаток».
«А що стосується наших взаємин із КНДР, сьогодні Держдумою ратифіковано договір, там є стаття 4, ми ніколи не сумнівалися, що керівництво Північної Кореї ставиться серйозно до домовленостей. Що і як ми будемо робити, це вже наша справа. Подивимося, як розвиватиметься цей процес», – підсумував Путін.
Що НАСПРАВДІ означає ця ескалація з боку Москви, пояснили в Офісі президента України. Демонстративне співробітництво Пхеньяна, Тегерана і Москви – це той випадок, коли «автократичні режими намагаються використати війну в Україні для реклами своєї системи правління. Кожен успіх альянсу РФ – Іран – КНДР буде поданий як доказ переваги диктатури. «Демократії слабкі, розбещені, ідеологічно розколоті, не здатні захистити свої інтереси та цінності» – цю тезу російська пропаганда транслює десятками мов через мережі контрольованих медіа та ботів».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як відреагує Захід на «братів по зброї» з Росії і КНДР
«Як аксіома думка про слабкість Заходу утвердиться по всьому світу, якщо після Іраку та Афганістану, після хаосу на Близькому Сході демократії втратять ще й Східну Європу. Капітулянтські настрої поширюються як хвороба. Держави, що погодилися на знищення демократії в сусідів, навряд чи вперто битимуться за свою. Перед загрозою війни й натиском варварства багатьом хочеться здатися до першого пострілу. Їм заважає тільки те, що не здається і б’ється Україна. Тому ще раз: компромісів бути не може. Бо сьогодні йдеться про правила, право, глобальне лідерство та домінування», – попередив Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України.
Росія готується до виборчих перегонів у США
Складно сперечатись із тим, що війна в різних формах точиться не лише в Україні. Вона вже перекинулася й на США, де незабаром відбудуться президентські вибори. Не таємниця, що на них Росія зробила велику ставку і звісно ж, грає крапленими картами.
The Washington Post пише, що Росія оббрехала кандидата від демократів на посаду віцепрезидента Тіма Волза. У фейкових матеріалах його звинувачують у неналежному спілкуванні з учнями під час роботи вчителем і тренером багато років тому. В одному з них чоловік, який називає себе «Метью Метро» стверджує, що нібито був учнем Волза кілька десятиліть тому в середній школі Міннесоти і розповідає на камеру про насильство з його боку. Мільйони людей переглянули це відео на платформі X.
НАСПРАВДІ, реальний Метью Метро, який зараз живе на Гаваях, заявив, що на відео від його імені мовить інша людина. Реальний Метро справді відвідував середню школу, де працював Волз, але той ніколи не був його викладачем і звинувачення на його адресу неправдиві.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/db579b6e983438dbc94acb3d25e081e7.jpg
Аналітики перевірили й інші матеріали, пов’язані з фейковим контентом про Волза, і дійшли висновку, що він корелює зі зразками російської дезінформації.
А представники американської розвідки заявили, що «російські відеоролики були частиною найактивнішої спроби іншої країни вплинути на перебіг виборів. Деякі з цих зусиль зі здійснення впливу спрямовані на те, щоб підбурювати до насильства і поставити під сумнів обґрунтованість демократії як політичної системи. Причому незалежно від того, хто переможе».
Також зазначається, що Росія потенційно заохочує погрози на адресу працівників виборчих дільниць, посилити протести та закликати до насилля. Відповідно до записки розвідки США, оприлюдненої цього тижня, російські агенти вже заявили про можливу фальсифікацію голосування, зокрема, з боку іммігрантів.
The Washington Post зауважує, що це був перший подібний брифінг, на якому офіційні особи висловилися у гострому тоні, описуючи виклики дезінформації та обмежені можливості протидіяти їм. Особливу увагу звернули на період між 5 листопада (день виборів) та інавгурацією (20 січня). При цьому зазначається, «що кілька країн уже розпалювали ворожнечу 2020 року. І ймовірно, знову скористаються запереченнями проти підрахунку голосів, ратифікації в Конгресі та інших кроків у цьому процесі».
Про які саме країни йдеться, не важко здогадатися. Як і про те, до чого зрештою можуть призвести ці та інші «західні маневри» Путіна.
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись