Ситуація на Покровському напрямку, візит Остіна до Києва, саміт БРІКС у Казані, вибори і референдум у Молдові.
«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.
Телеканали: «FreeДом», «1+1»
У блоці каналу «FreeДом» засновник благодійного фонду «Закриємо небо України» Ігор Романенко вважав, що окупанти не можуть наступати з колишньою інтенсивністю на всіх напрямках, тому зосереджуються на важливіших для них, зокрема Покровському.
На думку експерта Центру міжнародних досліджень Одеського нацуніверситету Дениса Кузьміна, візит до Києва міністра оборони США Ллойда Остіна, по-перше, демонструє, що президентські вибори не гальмують підтримку України, а по-друге, є певною відповіддю США на зближення Росії та Північної Кореї. «Путін шантажує міжнародну спільноту передачею Північній Кореї ядерних секретів, натомість Сполучені Штати демонструють, навпаки, посилення підтримки України», — наголосив Кузьмін.
Голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко, коментуючи візит очільника МЗС України Андрія Сибіги до Туреччини, назвав діалог з Туреччиною ключом до стабільності, «відносної, зрозуміло», в Чорноморському регіоні.
Політологиня Олеся Яхно нагадала, що БРІКС, чий саміт проходить в російській Казані, створювався насамперед як протиставлення Заходу. Однак, якщо Китай, окрім економічного впливу, цікавить також і політичний, то Індія в цьому об’єднанні має винятково економічний інтерес, вважає Яхно.
За словами директора Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Дмитра Левуся, світова спільнота мусить жорсткіше реагувати на співпрацю Росії та Китаю з Північною Кореєю. Санкційний тиск за «легалізацію Кім Чен Ина та введення КНДР у велику політику» повинен бути дієвим, підкреслив Левусь.
Президент партії CUB, колишній посол Республіки Молдова у США Ігор Мунтяну розповів, що результати молдовських виборів багатьох приголомшили, адже багато хто очікував, що Мая Санду переможе в першому турі. Водночас мінімальна перемога проєвропейських громадян Молдови на референдумі свідчить про проблеми у стратегії нинішньої влади, зауважив Мунтяну. Референдум врятувало голосування молдавської діаспори за кордоном, адже 54% у Республіці Молдова висловилися проти інтеграції до Євросоюзу, навіть у тих районах, де ЄС вклав у проєкти з розвитку десятки мільйонів євро.
У блоці каналу «1+1» директор Інституту ефективної політики (Молдова) Віталій Андрієвський перелічив чинники, які, за його словами, вплинули на результати референдуму щодо вступу Молдови до ЄС. За офіційними даними, 130 тисяч, а за неофіційними — до 300 тисяч громадян були куплені Кремлем, отримували через картки російського банку по 100 євро щомісяця. Були й оплати кешем. Ще один чинник — інформаційні атаки з Москви та через місцевих кремлівських маріонеток. Були задіяні проросійські партії, активісти, медійники, проводилася робота в регіонах, зокрема в Гагаузії, та навіть на півночі, де проживають українці. Все це разом створило небезпеку програти референдум. На думку гостя, цей же механізм буде запущений під час другого туру президентських, а також під час парламентських виборів, які відбудуться через десять місяців. І це серйозна небезпека для Молдови.
Політичний координатор Легіону «Свобода Росії» Ілля Пономарьов прокоментував інтерв’ю Юлії Навальної, в якому вона сказала, що балотуватиметься у президенти Росії, коли туди повернеться: «До виборів ще треба дожити. Вона ж не збирається конкурувати з Путіним, яка Тихановська з Лукашенком, який помилково дав їй таку можливість. Путін Навальній такої можливості не дасть».
Російський політтехнолог і публіцист Ростислав Мурзагулов дещо заспокоїв обурених і засмучених тим, що Путін нібито виявився не самотнім і зміг зібрати у себе в Казані стільки лідерів. «Якщо давати цим людям гроші, то їх ще більше приїде, — зазначив Мурзагулов. — Реальної вигоди для Путіна не буде, китайські війська не підуть штурмувати Часів Яр. Лідер Індії Нарендра Моді взагалі заявив, що війну потрібно закінчувати. Грубо кажучи, гроші грошима, а політика політикою».
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись