Пам’яті спецпризначенця, старшого лейтенанта Філіпа Васильєва

24-річний професійний військовослужбовець загинув напередодні ротації.

Філіп Васильєв народився 19 вересня 1997 року в Житомирі, де спочатку навчався у школі №17, а потім перейшов у гімназію №3.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/1e3792b15660e65f89fe122c1f74fd0d.jpg

Хлопець мав веселу вдачу, яку успадкував від свого дідуся, писав вірші, був улюбленцем дівчат. Захоплювався п’ятиборством, любив велоспорт, свого часу пробіг 21-кілометрову дистанцію під час напівмарафону і дуже влучно стріляв, тому за першої ж нагоди ходив у тир. Мав здібності до мов і вивчив англійську та німецьку. Одним із його хобі була фотографія. Прабабуся, яка дуже любила Філіпа, якось подарувала йому професійний фотоапарат, і він постійно вдосконалювався в цій справі.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/a6e3f108e37ee4049185755a1148eba0.jpg

— Я завжди знала, що на сина можна покластися на всі 100%, — згадує мама воїна Олена Васильєва. — Він був моїм помічником: прибирав, мив посуд, закладав у мультиварку продукти, коли я була на роботі. А ще Філіп був дуже акуратним, навіть педантичним, ніколи не виходив із дому у невипрасуваному одязі, завжди ідеально складав свої речі та дотримувався порядку.

За її словами, Філіп із дитинства мріяв стати військовослужбовцем. Після школи він подав документи в Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова та на юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Пройшов в обидва виші, але пішов за покликом серця, обравши військовий інститут.

— Звісно, ми з чоловіком спочатку нервувалися за сина, але зараз можу сказати, що ті п’ять років його навчання були найкращим періодом мого життя, — додає пані Олена. — Ми дуже раділи успіхам Філіпа. У нас є подяка від інституту за виховання сина.

В інституті Філіп пройшов професійний відбір і навчався за напрямком Сил спеціальних операцій. Брав активну участь в інститутських заходах та продовжував фотографувати: його світлинами ілюстрована одна з книг про інститут.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/9127e0dc7daace0a4cbf27060f63c452.jpg

Після здобуття вищої освіти Філіп у 2020 році пішов працювати в Головне управління розвідки, був командиром загону Сил спеціальних операцій. Згодом він таки пішов навчатися на заочне відділення юридичного факультету в університет ім. Т. Шевченка, оскільки робота вимагала додаткових знань.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/a7a78bd95402757544e92a4184f33006.jpg

Філіп любив свою сім’ю, сам обрав імена для молодших брата і сестрички. Пані Олена ділиться, що маленька Варвара окрилювала сина. Він приходив із пар і одразу йшов із нею на прогулянку. Старшого брата деколи навіть сприймали за її тата. Одяг, який Філіп колись купував для сестрички на виріст, вона зараз як раз вдягає.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/1860929c060fa2ad674540b76bc69a5e.jpg

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/a953a86dd1177ae0f9780d14cb2753fd.jpg

— Філіп дуже поспішав жити, — говорить мама. — Він за вісім місяців отримав звання старшого лейтенанта. Я в нього якось запитала: «Куди ти запізнюєшся? Невже ти в 35 років хочеш стати генералом?» А він мені відповів із усмішкою: «А тобі хіба буде погано?»

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/7c652b354894af398ff4a2199cee5df4.jpg

У листопаді 2021 року Філіп вирушив на виконання завдання в Часів Яр на Донеччині. Згодом розпочалася повномасштабна війна, і його тримісячна ротація розтягнулася на пів року. Оскільки він любив стрільбу, то пройшов навчання і став професійним снайпером.

24-річний старший лейтенант Філіп Васильєв загинув 5 червня 2022 року. За два дні до цього він говорив батькам, що скоро приїде на ротацію зі своїми побратимами, і просив приготувати його улюблені страви.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/ef0f04bcd07d64bd6f17dc0ac811e016.jpg

Філіп залишив на своєму комп’ютері папку «Сюрприз для 11-А через 10 років», де зібрані фото і відео з його шкільних років. Батьки планують впорядкувати всі файли і показати сюрприз, який підготував Філіп своїм однокласникам та вчителям, вже наступного року.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/04ca2375c4ced507eb8e9e0cc9b94b75.jpg

Військовий також мріяв викладати у своєму інституті.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/aa058c28f1e1fae4b491d1afc81e91a9.jpg

Вже після загибелі сина мама дізналася, що Філіп присвятив їй два вірші, які заховав під обкладинкою її паспорта. На пам’ятнику Героя викарбували слова з одного із його творів.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/5d46894e7618e23ee48aa8a68784340a.jpg

Філіпа поховали на Корбутівському кладовищі в Житомирі. Після його загибелі батькам вручили нагороду сина — орден Данила Галицького.

https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/209/20abb5a0b3561f9db19b96b8a9462b78.jpg

Молодший брат Філіпа Гліб зараз навчається на факультеті іноземної філології та планує в майбутньому продовжити його справу. А 6-річна сестричка Варвара важко переживає втрату. Вона часто залишає біля фотографій Філіпа його улюблені цукерки.

Фото надані Оленою Васильєвою