Розлючений підтримкою Заходу України в її боротьбі проти московського вторгнення, кремль розпочав кампанію саботажу і дезорганізації проти європейських союзників Києва. Це стосується і нас.
Лише минулого тижня стало відомо, що пожежа на складі в Бірмінгемі в липні, ймовірно, була спричинена запалювальним пристроєм, встановленим російськими шпигунами. Це одкровення з’явилося всього через кілька днів після того, як голова МІ5 Кен МакКаллум попередив, що російська розвідка виконує місію, спрямовану на створення «тривалого хаосу на британських і європейських вулицях».
Під час виступу із щорічною доповіддю про загрози безпеці, з якими стикається Велика Британія, пан МакКалум заявив, що агенти ГРУ здійснювали «підпали, саботаж і більш небезпечні дії, що проводяться зі зростаючою безрозсудністю» в Британії.
Тим часом кремль використовує широкий репертуар брудних трюків для просування своїх імперських амбіцій у Східній Європі, втручаючись у вибори цього місяця в Молдові та Грузії і закликаючи своїх союзників допомогти у війні проти України.
Ви можете подумати, що наш уряд відповість на все більш войовничі дії путіна якимось власним брязканням шаблями. Але це зовсім не так.
Велика Британія витрачає на оборону таку ж частку свого національного доходу, як і на початку 1930-х, в той час як армія є меншою, ніж будь-коли за останні 200 років. З прийняттям бюджету 30 жовтня уряд повинен оголосити оборону своїм пріоритетом номер один і різко збільшити витрати на безпеку. Але ми не чули від канцлерки Рейчел Рівз нічого, що вказувало б на те, що вона це зробить.
Хоча росія не настільки дурна, щоб здійснити військовий напад на Британію, і не настільки наївна, щоб вважати, що ядерний удар призведе до чогось, окрім взаємного знищення, вона цілком готова до проведення таємних операцій на британській землі. І ми ніколи не були більш вразливими.
На зламі тисячоліть МІ5 витрачала 20 відсотків свого бюджету на боротьбу з тим, що такі країни, як росія, називають «ворожою державною діяльністю». До 2009 року ця цифра становила жалюгідні 3%, оскільки ресурси були перенаправлені на боротьбу з так званою «війною з тероризмом» проти ісламістської загрози. Сьогодні цей показник, ймовірно, повернувся до 20% або більше, але Служба безпеки все ще відчайдушно намагається надолужити згаяний час.
Тож якими ж незліченними способами росія веде свою гібридну війну проти Великої Британії та наших європейських союзників і що кремль сподівається отримати від такої тривалої проксікампанії?
Одним із найефективніших і найнебезпечніших активів росії є мережа сплячих агентів по всьому світу. Це агенти російської розвідки, глибоко впроваджені в іноземних державах, які живуть під чужими іменами. Без сумніву, російські сплячі агенти, відомі як «нелегали» у розвідувальній мережі, працюють у Великій Британії, можливо, в університетах, лабораторіях та урядових установах.
У дослідженні 2018 року, проведеному аналітичним центром з питань безпеки Товариством Генрі Джексона під назвою «путін все бачить і чує: як російські спецслужби загрожують Великій Британії», стверджується, що російський диктатор збільшив кількість російських шпигунів, які працюють у Британії, у п’ять разів за попередні вісім років.
Тоді автор доповіді доктор Ендрю Фоксалл заявив, що «росія має у Великій Британії до 200 оперативних співробітників, які опікуються понад 500 агентами». (Варто зазначити, що, оскільки з 2022 року кількість співробітників посольства росії значно скоротилася, кількість співробітників розвідки також зменшилася).
Рівно два роки тому, в жовтні 2022-го, в Норвегії відбувся рідкісний арешт нелегала. Хосе Ассіс Джаммарія нібито бразильський академік з Університету Тромсе, був викритий як росіянин на ім’я Міхаіл Валєрієвіч Мікушин. Один із проєктів, над яким він працював, передбачав співпрацю з норвезьким урядом щодо загроз безпеці в «арктичній Норвегії», насамперед з боку росії.
Нелегали зазвичай займаються шпигунством, але деяких із них також готують до диверсій і вбивств. Як ми бачили на прикладі вбивства британського громадянина Алєксандра Літвінєнка 2006 року та нещодавніх отруєнь у Солсбері 2018 року, росія не боїться вчиняти вбивства на британській території.
І в Європі теж були спроби. У липні повідомлялося, що американська розвідка зірвала російський план вбивства Арміна Паппергера, генерального директора німецького виробника зброї Rheinmetall, який виготовляє артилерійські снаряди та військові машини для України.
Низка найтяжчих злочинів, скоєних на іноземній території, була здійснена сумнозвісним російським підрозділом ГРУ 29155. Вважається, що він несе відповідальність за отруєння Сєргєя Скріпаля та його доньки в Солсбері, спробу державного перевороту в Чорногорії 2016 року, кібератаки на британські установи та потужний вибух на чеському складі боєприпасів 2014-го.
Однак через появу біометричних паспортів стає дедалі важче переправляти свіжих російських агентів до Великої Британії, тому росія вдається до нового трюку: наймає найманців з третіх країн, які діють від їхнього імені. Наприклад, шість громадян Болгарії, які як громадяни ЄС мають право на вільне пересування в межах блоку, наразі очікують суду у Британії за звинуваченням у шпигунстві на користь росії.
Вважається, що однією з цілей ГРУ був склад у східному Лондоні, що належить компанії, пов’язаній з Україною, який загорівся в березні в результаті ймовірного підпалу. У зв’язку з цим інцидентом сімом чоловікам були пред’явлені звинувачення.
Але, можливо, найбільшою потенційною загрозою тіньової війни росії є атака на європейські підводні кабелі. Ці оптоволоконні кабелі відповідають за передачу переважної більшості сучасних цифрових комунікацій, а також за щоденні фінансові транзакції на суму близько 10 трильйонів доларів (7,7 трильйона фунтів стерлінгів).
Торік багаторічний союзник путіна, колишній російський президент і прем’єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що більше ніщо «не завадить нам знищити кабельні комунікації наших ворогів на дні океану».
Загроза цій підводній мережі настільки велика, що на початку цього року шість країн, включно з Великою Британією та Німеччиною, підписали угоду про подальшу співпрацю для захисту інфраструктури в Північному морі.
Але не всі цілі москви є фізичними. Демократія, толерантність і верховенство права становлять набагато більшу загрозу для путінської диктатури, ніж зброя чи ракети.
Напередодні недільних президентських виборів у найбіднішій країні Європи, Молдові, з’явилися повідомлення про те, що вона потерпає від російського саботажу. Звісно, прозахідна чинна президентка Мая Санду звинуватила «безпрецедентний напад на свободу і демократію нашої країни» з боку «іноземних сил», коли з’явилися результати виборів.
Вона не змогла здобути абсолютну більшість голосів і тепер чекає на другий тур президентських виборів 3 листопада, тоді як вирішальний референдум щодо членства в ЄС, що відбувся того ж дня, завершився перемогою з мінімальним відривом від конкурентів.
Стверджується, що росія витратила сотні мільйонів доларів на купівлю голосів у Молдові, а також підтримала кампанії прокремлівських кандидатів і навіть створила згенеровані штучним інтелектом фейкові відео, які зводили наклеп на їхніх опонентів.
Зараз є побоювання, що Молдова стала полігоном для випробування російської тактики, і подібні спроби будуть зроблені для саботажу інших виборів по всьому континенту, зокрема суботнього голосування в Грузії.
Але жодна країна не перебуває під більшою загрозою, ніж Україна. Союзники росії все більше залучаються до конфлікту, постачаючи боєприпаси або «гарматне м’ясо». Вже відомо, що кремль задіяв у своєму наступі китайські та іранські безпілотники, а на початку цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що Північна Корея готується відправити 10 000 військовослужбовців, щоб воювати пліч-о-пліч з росіянами на фронті.
Мабуть, найбільше питання зараз полягає в наступному: чому? Від анексії Криму до вторгнення в Україну і тепер гібридної війни проти всієї Європи – чого насправді сподівається досягти кремль?
росія говорить про свій страх бути оточеною НАТО. Але я не вірю, що це їхнє справжнє занепокоєння. москву більше турбує те, що російські маси можуть бути інфіковані західними ліберальними ідеями. І кожен акт саботажу на британській землі повинен розглядатися як спроба розділити і дезорієнтувати британську громадськість і інститути, в які ми віримо. путіну не можна дозволити досягти успіху.
Джерело: Dailly Mail