20 жовтня у Молдові відбулося історичне голосування. Ми вже публікували статтю про неоднозначність та загрозливість результатів, а також репортаж про регіони, що формують основу підтримки Кремля у Молдові.
У сусідній країні за президентськими виборами і конституційним референдумом щодо європейської інтеграції слідкували і профільні українські організації, у тому числі представниця Руху «ЧЕСНО».
Про голосування у Молдові очами членкині міжнародної спостережної місії Вікторії Максимової – в її колонці Агітація, якої не було. Як кампанія Санду програла російським маніпуляціям. Далі – стислий її виклад.
За її словами, в останні дні передвиборчої кампанії в молдовських містах було на диво тихо.
«Не було активної агітації не лише на президентських перегонах, а й на важливому для країни референдумі з питанням, чи має Молдова рухатися до вступу в Європейський Союз», – констатує авторка колонки.
Але це не означає, що порушень не було, наголошує спостерігачка.
Вона зазначає, що на цих виборах Росія змогла організувати ледь не безпрецедентну мережу для підкупу виборців.
«Ще на початку місяця поліція заявила, що 130 тисячам виборців пообіцяли винагороду за підтримку проросійських варіантів як на виборах, так і на референдумі; тепер президентка Санду оперує цифрою у 300 тисяч. Ця мережа координується за допомогою Telegram-каналів, а виплати її учасниками здійснювалися на спеціальні рахунки у підсанкційному російському «Промсвязьбанку», який обслуговує також воєнний бюджет РФ», – пише Вікторія Максимова.
Вона звертає увагу, що така кількість голосів є дуже високою і здатна повністю викривити електоральну картину з огляду на те, що на виборах загалом проголосувало трохи більше ніж 1,5 мільйона молдован.
Саме референдум був основною ціллю росіян, впевнена авторка колонки.
Вона зазначає, що Молдова готувалася до російських маніпуляцій та затвердила новий виборчий кодекс, деякі положення якого були розроблені саме для протидії традиційним методам російських зусиль зі зламу інструментів демократії.
«Втім, повністю зарадити проблемі організованого транспортування підкуплених виборців не вдалося – від місцевих доводилося чути, що жителям Придністровʼя нібито обіцяли компенсувати вартість поїздки на таксі», – розповідає спостерігачка.
Інший, на її думку, наслідок обмежень щодо агітаційних кампаній – те, що вони спонукали партії ще більше вдаватися до кампанії «від дверей до дверей». Така низова агітація не є забороненою; утім, її важче контролювати, як в розрізі оплати праці залучених агітаторів, так і в контексті потенційного підкупу виборців.
Чим проросійські сили активно і користувались, стверджує Вікторія Максимова.
Окремо вона відзначає і питання мови, яке залишається потужним важелем впливу РФ.
У підсумку, як резюмує представниця Руху ЧЕСНО, тиха і нібито «цивілізована» виборча кампанія проєвропейських партій не змогла нічого протиставити багатомільйонним російським вливанням у купівлю голосів.
«Тож не дивно, що референдум за рух до ЄС врятувала лише молдовська діаспора, до якої російський вплив просто не зміг дістатися», – констатує авторка колонки.
Отриманий у першому турі президентських виборів результат виявився невтішним для чинної президентки Маї Санду, а на референдумі різниця між варіантами «так» і «ні» склала менше одного відсотка – 50,4% та 49,6% відповідно.
Максимова впевнена, що протидіяти російському гібридному впливу можливо буде, лише запровадивши жорсткіші заходи протидії, обґрунтувавши їх доказами аж настільки кричущого втручання у вибори.
Докладніше – в колонці Вікторії Максимової Агітація, якої не було. Як кампанія Санду програла російським маніпуляціям.