Про перехід до наступного етапу впровадження української мови у різних сферах суспільства та навіщо це потрібно розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю «Українській правді».
Про поступовість державної мовної політики
Поступове впровадження Закону про державну мову знову переходить до застосування нових норм. А повномасштабне вторгнення заохотило громадян до чіткого його виконання та свідомого переходу на українську мову.
За час незалежності у мовній політиці держава пройшла ряд етапів, щоб мова стала справді державною. Були часи відвертого нехтування і спілкування можновладцями недержавною мовою, за яку не несли жодної відповідальності. Навіть пропозиції затвердити інші мови на рівні регіональних – російську, угорську та румунську.
Однак, впровадження відповідальності за недотримання мовного Закону дало свої результати. Найважливіший з них – українська мова стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Зловживання та порушення мовним Законом серед депутатів і топчиновників, майже зникли, а поодинокі випадки фіксуються.
Завдяки громадянам України документ став одним із найголовніших законодавчих актів років української незалежності, тому що громадяни по-справжньому відчули, що є закон, який захищає їхні конституційні права,
– зазначив чиновник.
Мовний закон був укладений таким чином, що зміни вводились поступово – етапи «лагідної українізації». Наприклад, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. А мовні вимоги у сфері культури введені ще пізніше. П’ятирічний шлях поступових змін минув – зараз час наступного етапу.
Тепер нічого іншого, крім «наступальної українізації», яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу,
Час «наступальної українізації» – новий етап розпочато
Уповноважений зазначив, що «наступальна українізація» передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України.
Тарас Кремінь відмітив, що сьогодні неймовірно високий рівень політичної підтримки в контексті мови. Це наслідок співпраці з усіма гілками влади, тому зміни будуть впроваджуватися і надалі.
В державі уже створені інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання за недотримання закону. Уже є можливість впливати на окремі медіа, раніше не працювала відповідна стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг.
Чиновник спростовує твердження ніби-то про повернення громадян до російської мови. Відмітив, що з початку повномасштабного вторгнення рекордна кількість громадян перейшла на українську мову в окремих сферах. Частково продовжує спілкуватися недержавною у приватному спілкуванні, що не заборонено чинним законом.
Цікаво! Громадян, які перейшли на українську мову в побутовому житті, стає дедалі більше – наразі їхня частка складає 65%. У квітні 2022 року 53% українців послуговувалися державною у побуті.
А причиною появи такого міфу називає те, що громадяни почали більше звертати уваги на системні порушення у сфері мови. Української мови стало більше, зокрема і у сфері обслуговування.
Причиною відкату у побутовому користуванні мовою, особливо у дітей, чиновник назвав, непоширення закону на побутове спілкування, а мовна поведінка батьків відбивається на дітях.
Для того, щоб у домашньому спілкуванні української мови стало більше, треба, щоб у визначених законом сферах українська була максимально захищеною,
– пояснив Тарас Кремінь.
Крім того, за підсумками спільного дослідження з Держслужбою якості освіти стосовно забезпечення освітнього процесу державною мовою, то побачили, що вчителі між собою інколи можуть спілкуватися недержавною мовою. І стосовно цього теж прийняті рішення.
Максимальна увага приділена питанням регіональної мовної політики. Омбудсмен зустрівся з усіма очільниками обласних військових адміністрацій, обласних рад, громад, і спільно змогли запустити понад пів тисячі безоплатних мовних курсів. І триває робота над збільшенням їх кількості.
Української зараз більше ніж було колись за всі роки незалежності. Але для того, щоб української мови стало більше вдома, державна повинна бути по-справжньому скрізь і всюди. І у визначених законом сферах, і в невизначених – зокрема, в релігійних установах і організаціях. І державна діяльність у цьому напрямку триває.
Щодо наступних кроків «наступальної українізації» – то це:
повний перехід на українську у сфері обслуговування та гостинності; заміна російськомовних вивісок, банерів, оголошень без будь-яких відмовок; повний перехід освітнього простору на українську – школа на уроках і первах, виші, гуртки і секції; створення більшої кількості курсів української мови; створення україномовного середовища на релокованих територіях; реакція на скарги громадян про порушення мовного законодавства.
В умовах війни ми повинні остаточно позбутися всіх решток радянського колонізованого російського минулого. Це стосується і вивісок, і шкільних програм, і мови освітнього процесу, обслуговування тощо,
– зазначив Тарас Кремінь.
Мета змін – остаточна відмова від користування мовою агресора.