https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/0df7fc6eba52150272dc2df98e0f2b51.git
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оголосив про початок «наступальної українізації», яка прийшла на зміну «лагідній», та розповів про її особливості Зміст
Про це він сказав в інтерв’ю «Українській правді».
Кремінь нагадав, що ухвалений у 2020 році мовний закон передбачає відтермінування окремих статей до певного моменту. Так, обслуговування українською стало обов’язковим із 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. У сфері культури ще пізніше. Адміністративна відповідальність за порушення норм закону про мову настала з 16 липня 2022 року. Таким чином закон про мову повністю запрацював лише через 5 років.
«Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу», — сказав Кремінь.
Відповідаючи на уточнювальне запитання про те, що таке «наступальна українізація», мовний омбудсмен сказав: «Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України».
«Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання», — уточнив він.
За його словами, «лагідна українізація» була лише першим етапом виконання мовного закону.
Кремінь спростував твердження, нібито українськомовні люди переходять назад на російську.
Залиште коментар