Освітня реформа триває й експерти переглядають змістову наповненість підручників. На часі твори, які вивчають у предметі зарубіжна література. З висновками та головними претензіями, згідно опитування вчителів, знайомить НУШ.
Що тривожить вчителів у творах з зарубіжної
Згодно з опитуванням проведеним серед учителів зарубіжної літератури, які переглянули та порівняли навчальні програми, експерти НУШ зважають на твори, які радять переглянути на відповідність та доречність.
Серед головних ознак невідповідності:
сцени жорстокості, жорстокого поводження з тваринами; невідповідність творів віку учнів та програми з історії; гендерний дисбаланс авторів; російськомовні автори та русофіли (як Булгаков).
Висновки надані по кожному класу.
5 клас. Занепокоєння сценами жорстокості в оповіданні «Лобо – володар Курумпо». Хоч головний посил співчуття до диких тварин, на яких полюють герої (хоча тварини шкодять місцевому господарству). Але загальна тональність тексту мінорна, він рясніє графічними сценами насильства над тваринами:
«Кожен із нас накинув на шию приреченій тварині ласо і погнав коня в протилежний бік. Мотузки зашморгнулися, кров хлюпнула з горла Бланки, очі оскляніли, кінцівки витягнулися і знерухоміли. Ми поскакали додому, волочачи мертву вовчицю, і раділи, що завдали зграї Лобо першого смертельного удару».
Для твору радять провести повторну експертизу на вікову відповідність, залучаючи психологів, щоб з’ясувати, наскільки доречно подавати подібні твори саме в 5 класах. Оскільки твори з графічним насильством маркують 13+, а п’ятикласникам по 10 – 11 років.
6 клас. Головне зауваження – російськомовні письменники українці. Хоч російська література вилучена з вивчення, в усіх авторів навчальних планів залишились оповідання Миколи Гоголя, а десь повість Володимира Короленка «Сліпий музикант».
7 клас. Невідповідність віку при вивченні роману «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна. Через брак достатніх знань для розуміння того, що не всі події в романі реалістичні, в певному сенсі спотворюється уявлення підлітків про Голокост і Другу світову війну. Крім того, НУШ звертає увагу, чи варто нині, під час повномасштабної війни Росії проти України, дітям вивчати роман, де відображаються події через оптику умовного «ворога» і йому потрібно співчувати.
Одна з програм радить вивчення твору Анджея Сапковського «Відьмак». Однак, він не був таргетованим на дитячу аудиторію. Для серіалу, знятого за мотивом книги, встановлено вік – 14 років (Італія), у решті країн він варіюється від 15 до 21. Семикласникам же у середньому по 13 років. А в оповіданні порушена складна моральна проблематика, зокрема однією з центральних є тема інцесту.
Ще одне складне питання для цього класу – доступність перекладів твору. В підручниках подані уривки текстів, але повного твору учні не знайдуть – через давній переклад та розпроданий наклад. Це стосується таких авторів та їх творів: Анна Гавальда «35 кіло надії», Етгар Керет «І раптом стукіт у двері», «Маленький андроїд» Маріса Мейєр, «Золота вежа» Клаус Гаґеруп, Річард Метісон «Тест», Майкл Морпурго «Бойовий кінь». Така ідея заохочення до прочитання творів не має сенсу.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/4679d491bc06df3f8a1f0f6631a3331a.jpg
Що почитаємо з зарубіжної? / Ілюстративне фото
У 8 класі виокремлюється гендерна незбалансованість авторів. Так, з усіх письменниць усіх епох, крім сучасності, у підручниках для восьмикласників представлена лише Сапфо. Тому вчителям слід пояснити, чому відбувається така ситуація, та що в чоловіків історично було більше можливостей для творчої самореалізації.
9 клас. Головне зауваження збереження творів Михайла Булгакова «Собаче серце» та «Фатальні яйця» у варіативній частині. Учителі мають самостійно ухвалювати рішення про вилучення цих текстів з опрацювання на основі резолюції Українського інституту національної памʼяті, радить НУШ.
Крім того, в одному з підручників девʼятикласники знайомляться з оповіданням Генріха Белля «Подорожній, коли прийдеш у Спа…». Оповідання від першої особи – молодого солдата німецької армії, який отримує поранення під час боїв Другої світової війни. НУШ зауважує, що педагогам потрібно наголошувати на тому, що це монолог юного окупанта, який «накачаний» пропагандою й достеменно не розуміє, за що він воює. Школярам потрібно бути готовими морально, а вчителям методично до вивчення цього твору та не дзеркалити її на сучасну війну в Україні.
У програмах 8 та 9 класів переважає хронологічний підхід та вони максимально наближені до програм з всесвітньої історії, тому учням легше розуміти історичне тло творів.
І серед головних зауважень – не синхронізованість вивчення творів зарубіжної й української літератури. Це стосується творів народної творчості та хронологічної відповідності. Крім того, у програмах із зарубіжної літератури значно більше романів: це може створити викривлене враження, що світова література – це щось поважне й «велике», а українська представлена малою прозою, лірикою, ліро-епосом й уривками повістей.