«Холодний душ» для Росії
Не встигла робота саміту розпочатись, а він вже втрачає потенційних партнерів. Без сумнівів – це розчарування для Кремля. Ба більше, російські дипломати і політичні діячі раніше вже встигли анонсувати, що Казахстан нібито подав заявку на вступ до БРІКС. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Однак позиція Казахстану стала як «холодний душ» як для російських пропагандистів, так і для усього БРІКС, який позиціюється як утворення, альтернативне проєктам «західного світу».
Радник і прессекретар президента Казахстану у своїх коментарях чітко заявив, що попри пропозиції президенту Токаєву, питання про приєднання не перебуває на порядку денному і казахська сторона утримується від подачі заявки.
Посилила такий політичний демарш і Вірменія. Віцепрем’єр республіки Мгер Григорян підкреслив, що жодні перемовини про вступ Єревану в БРІКС не ведуться.
У Росії вже відреагували і вдалися до санкцій відповідного для себе рівня, розпочавши війну проти казахських овочів: профільні відомства країни вже внесли заборону на окремі позиції казахського імпорту. Тепер у Москві розмірковують, як «покарати» Вірменію, яка не тільки дистанціюється від підконтрольних Росії регіональних об’єднань, але й не підтримує ті, які російська сторона розвиває спільно з Китаєм.
Що означають дії Вірменії та Казахстану
По-перше, якщо Владімір Путін планував оголосити про офіційний вступ вказаних країн на саміті у Казані для надання такому акту додаткового символізму та використання його в піар-цілях – плани зірвані.
По-друге, зруйновані спроби Росії використовувати БРІКС як майданчики для протидії США і колективному Заходу, а також як альтернативну платформу проти традиційних міжнародних організацій. Усе це лише відштовхує інших потенційних учасників.
Особливо, коли такі заходи, як зібрання у Казані, використовуються для просування російських наративів і позиції щодо військової агресії в Україні. Країни, які зацікавлені у розвитку відносин із США і ЄС, а до таких безперечно можна зарахувати Казахстан і Вірменію, не готові, щоб Росія опосередковано використовувала їх у власних геополітичних інтересах та в односторонньому порядку зараховувала їх у свій табір під приводом участі у БРІКС.
У таких умовах російська сторона робить ще й «ведмежу послугу» Китаю, якщо у Пекіні дійсно прагнуть залучати міжнародних партнерів до співробітництва. Наявність в БРІКС Росії як країни-агресора та позиціювання організації як фактичного інструменту війни проти світопорядку і Заходу – відштовхують інші країни.
По-третє, залишається багато питань щодо ефективності та перспектив БРІКС в цілому. Неоднорідність позиції її учасників, слабкий рівень економічної взаємодії в рамках об’єднання та різні політичні підходи ключових представників – ставлять під сумнів спроможність організації виступити своєрідним «ЄС» Глобального Півдня чи тому подібне.
Попри безмежний пафос, поки БРІКС не виглядає як конкурентна організації з чітким менеджментом і центром управління, що забезпечить переформатування світу в інтересах КНР чи Росії.
Відмова Казахстану і Вірменії подавати заявку – лише додаткове свідчення такої тези.