Європарламент схвалив мільярди євро для України з використанням російських активів. Країни «Групи семи» планують зберегти замороженими суверенні активи РФ, поки та не заплатить за завдану українцям шкоду.
Зеленський вважає, що Німеччина пом’якшила позицію щодо запрошення України до НАТО і очікує, що країну запросять в міжнародно визнаних кордонах.
Тим часом, Росія звинуватила Німеччину в ревізіонізмі через введення в експлуатацію штаб-квартири ВМС у німецькому Ростоку. Глава МЗС Фінляндії закликала Німеччину відмовитись від своїх ілюзій щодо Росії.
Про все важливе і цікаве за понеділок, 21 жовтня, – в дайджесті «Європейської правди».
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
35 млрд євро від ЄС
Європарламент схвалив позику Україні на 35 млрд євро з використанням російських активів.
Рішення про надання Україні кредиту на 35 млрд євро у рамках кредиту «Групи семи» на загалом 50 млрд доларів (близько 45 млрд євро) з використанням прибутків від російських активів підтримали 518 голосами «за», проти проголосували 56 присутніх. Перед цим кілька годин тривали дебати.
Кошти надаватимуть за спеціальним новим інструментом Ukraine Loan Cooperation Mechanism, який дозволить використовувати заморожені у ЄС активи центрального банку РФ.
Позика надається під умову, що Україна дотримуватиметься демократичних стандартів. Конкретні політичні умови будуть зафіксовані у додатковому Меморандумі про взаєморозуміння.
Фінальна сума, яку ЄС надасть як позику, може бути меншою за 35 млрд євро – залежно від того, які внески зроблять інші країни G7.
Вранці Британія офіційного оголосила свою частку внеску у межах кредиту G7 – майже 3 млрд доларів.
За останніми даними ЗМІ, США готові надати Україні у рамках кредиту G7 до 20 млрд доларів. Донедавна очікувалося, що внесок Вашингтона буде меншим, ніж планувалося спочатку, оскільки ЄС (через спротив Угорщини) не зміг запровадити запобіжник-гарантію, що російські активи залишаться замороженими щонайменше на три роки.
Гроші, які нададуть Україні, планують повертати за рахунок прибутків від заморожених активів російського центрального банку.
Крім того, за даними японського видання Nikkei, країни «Групи семи» планують зберегти заморожені російські суверенні активи навіть після закінчення війни в Україні.
Очікується, що лідери G7 цього місяця випустять відповідну заяву. У ній буде сказано, що суверенні активи РФ будуть заморожені, поки та не заплатить за завдану Україні шкоду.
Очікування щодо запрошення до НАТО
Президент Володимир Зеленський очікує, що партнери нададуть Україні запрошення на вступ до НАТО у міжнародно визнаних кордонах.
Про це він розповів під час спілкування з журналістами у понеділок, повідомляє «Європейська правда».
Крім того, Зеленський вважає, що Німеччина пом’якшила опозицію до запрошення України в НАТО.
Президент назвав фактом те, що німецька сторона має скепсис щодо вступу України в НАТО. Водночас, за його словами, «їхня оцінка більш м’яка, ніж вона була раніше».
Штаб-квартира ВМС Німеччина і загрози з РФ
Росія, яка розпочала у Європі найбільшу з часів Другої світової війни агресію, звинуватила Німеччину в ревізіонізмі через створення регіонального штабу морського командування НАТО на Балтійському морі.
Зовнішньополітичне відомство Росії стверджує, що посилення військово-морської присутності Німеччини в Балтійському морі є «продовженням курсу на повзучу ревізію підсумків Другої світової війни і мілітаризацію країни».
Посол Німеччини в Росії Александр Граф Ламбсдорфф розповів, що «чітко» відкинув твердження про те, що Німеччина порушила договір «два плюс чотири» від 1990 року про остаточне врегулювання щодо Німеччини, ввівши в експлуатацію штаб-квартиру у німецькому Ростоку.
Згідно з договором, на який посилається російська сторона, на сході Німеччини не повинні розміщуватися іноземні війська, ядерна зброя та її носії.
Ламбсдорфф своєю чергою заявив, що розміщення бази в Ростоку є дозволеним.
«Перетворення німецького морського командного центру в Ростоці на «Командування оперативної групи на Балтиці» відповідає договору «Два плюс чотири», – сказав він.
А міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала Німеччину відмовитись від своїх ілюзій щодо Росії.
«Якщо хтось вважає, що Путін відступить, якщо ми складемо зброю – вони помиляються», – сказала фінська міністерка.
Гібридні атаки Росії відчувають на собі всі європейські країни, додала вона.
«Ми повинні захищатися разом. І ми, звичайно, сподіваємося, що Німеччина відіграватиме тут дуже важливу роль», – підкреслила Валтонен.
США анонсували нові «потужні санкції», спрямовані проти Росії, а Польща закриває консульство Росії в Познані.
За даними Financial Times, Туреччина блокує експорт товарів військового призначення до РФ після попередження США.
Співробітницю посольства Естонії звільнили через наукову роботу про «український націоналізм», а у Литві оштрафували компанію за встановлення російських деталей у газопровід.
До речі, оголошені Росією «іноагенти» виграли позов у Європейському суді з прав людини.
Молдова
Євросоюз привітав результати референдуму у Молдові щодо вступу країни у ЄС, на якому прихильники євроінтеграції перемогли з мінімальною перевагою, та засудив втручання Росії у кампанію.
У проросійському таборі Молдови з’ясовують стосунки. Колишній прем’єр Молдови, лідер комуністів В’ячеслав Воронін звинуватив лідера Партії соціалістів Ігоря Додона в тому, що через його заклик бойкотувати референдум про вступ до ЄС прихильники євроінтеграції перемогли.
Тим часом, лідер партії-агента Кремля у Молдові хоче оскаржувати референдум за вступ до ЄС.
Зокрема, засуджений у Молдові олігарх Ілан Шор, який є лідером однойменної політсили, заявив, що ініціює оскарження результатів референдуму щодо вступу Молдови у Євросоюз.
Шор заявив, що його політсила «буде юридично оскаржувати» результати референдуму, та що очікує підтримки інших опозиційних партій.
А 3 листопада у Молдові відбудеться другий тур президентських виборів, у який пройшли чинна проєвропейська президентка Мая Санду і проросійський кандидат Александр Стояногло.
27 жовтня між ними відбудуться передвиборчі дебати.
У Молдові Генеральний інспекторат поліції розслідує понад 400 випадків підкупу виборців в ході голосування у першому турі президентських виборів.
Протистояння у Грузії
А 26 жовтня у Грузії відбудуться вирішальні парламентські вибори. Через це п’ятницю, 25 жовтня, в країні оголосили вихідним.
Почесний голова партії влади Грузії «Грузинська мрія» та її номер один у виборчому списку Бідзіна Іванішвілі за чотири дні до парламентських виборів повторив обіцянку заборонити головні опозиційні сили у разі отримання конституційної більшості у новому парламенті.
А ще він продовжив демонізувати НАТО, а також Захід загалом.
Іванішвілі заявив, що західні посадовці нібито чинили тиск на Грузію, аби вона відкрила з РФ «другий фронт» і що 2008 року Грузію та Україну не прийняли в НАТО «реальні координатори» Альянсу, тому що приберігали їх для «живої сили» у війні проти РФ.
Посол ЄС в Грузії Павел Герчинський заявив, що відносини між країною і Євросоюзом наразі перебувають на історичному мінімумі. Прем’єр країни Іраклій Кобахідзе такі заяви упередженими.
Про передвиборчу боротьбу, яка вийшла на фінішну пряму, і може вилитися в силове протистояння, читайте у статті редактора «Європейської правди» Юрія Панченка Тбілісі між двох вогнів: що може визначити переможця виборів у Грузії.
Решта новин
У Польщі завершили відновлення кладовища воїнів УНР.
Трамп знову заговорив, що очікує фальсифікацій проти себе на виборах.
У Словаччині троє депутатів вийшли з однієї з коаліційних фракцій.
Французький депутат зізнався, що його заскочили за купівлею наркотиків.
У Норвегії виявили два випадки зараження новим штамом віспи мавп, також перший випадок нового штаму віспи мавп виявили у Німеччині.