Вже з кінця весни посадовці говорять про необхідність знайти до кінця 2024 року додаткові 400−500 млрд грн для покриття додаткових витрат скарбниці на армію, що становить близько $10−12 млрд, залежно від подальшої інтенсивності воєнних дій.Якщо не брати до уваги варіант запуску «друкарського верстата» (він суперечить домовленостям України з МВФ), то основних джерел фінансування воєнних витрат може бути три (міжнародна допомога забезпечує лише «цивільні» витрати нашого бюджету):Найімовірніше, Мінфін поки що намагатиметься максимально продати облігації банкам (переважно бенчмарк-випуски ОВДП). Це ресурс у близько 72−73 млрд грн максимум до кінця року. До 20−30 млрд грн ще може докинути бізнес.Але вже до наступного року це джерело вливань до бюджету «закінчиться» і ставки за гривневими ОВДП, щоб залучити населення, Мінфін буде змушений підвищувати. Починати йому доведеться з підвищення своїх дохідностей щонайменше на 0,5−1% річних у гривні на всі терміни розміщення облігацій, що наразі діють (здебільшого від 1 року і вище).Крім того, у громадян зазвичай немає грошових заощаджень понад 1 рік і вони відкладають переважно гроші на якісь великі покупки чи події. Тому для того, щоб забезпечити цю специфіку заощаджень населення, Мінфіну доведеться повернутися до практики розміщення облігацій зі строками на 6−9 місяців та 1 рік зі сплатою відсотків, якщо не щомісяця, то хоча б раз на квартал. Ці строки кореспондують з традиційними строками для вкладів і будуть звичнішими та зручнішими пересічним українцям-інвесторам в ОВДП.Цілком можливо і було б дуже непогано, щоб і Нацбанк (або Казначейство) для підвищення ліквідності вторинного ринку почав проводити щоденні операції з викупу/продажу окремих випусків ОВДП із публікацією своїх котирувань у режимі реального часу.Обсяги цих операцій, їх характер та регламент підлягають обговоренню, оскільки це можна розглядати як варіант емісії (якщо НБУ з низки причин прийме лише «одну сторону» викупу з ринку облігацій). Але загалом 1−2 млрд грн у таких операціях погоди на валютному ринку чи у макрофінансах держави не зроблять, а от ліквідність ринку це може покращити.Крім того, що такі новації збільшили б у рази обсяги вторинного ринку і зробили б його максимально ліквідним, це звузило б спреди між купівлею та продажем облігацій, що завжди корисно для ринку та інвесторів. Наявність таких гравців на ринку, можливо, активізувала б й іноземців, які бажають попрацювати з нашими гривневими облігаціями.Якщо ж Мінфін продовжить знижувати дохідність за гривневими ОВДП, то на тлі інфляції, що зростає, ризикує втратити не тільки потенційних покупців даних паперів серед громадян, а й спровокувати зменшення вже наявного у населення портфеля.У цьому випадку ресурси цих гравців підуть або на придбання товарів, що призведе до збільшення цінового тиску за рахунок зростання попиту, або у валюту, і на нас чекає нове зростання курсу.