Буде дуже цікаво подивитися, які вказівки почне роздавати всім Сі Цзіньпін, коли 22 жовтня приїде в Казань.
«Путін» прилетів 18 жовтня в Казань за чотири дні до початку БРІКС і став віщати. Не віщати «путін» не міг, бо послали його туди не для того, щоб він мовчав, а щоб задав атмосферу світової війни майбутнім зборам, щоб вони не пішли в інші теми.
Почав із того, що запевнив: БРІКС — це не військовий блок. Кім Чен Ин правильно зрозумів посил — підірвав дороги, що йдуть на південь півострова, записав до конституції КНДР, що Республіка Корея — це окрема держава, яка нічого спільного з Кореєю не має, і 19 жовтня заявив, що бачив над Пхеньяном його дрон. Пообіцяв за це оголосити йому війну. Кім Третій зробив усе, щоб вписатися в задану «путіним» тему.
Кіму намагалося допомогти відомство лаврова. Його представництво у Владивостоці повідомило 18 жовтня про вступ військ КНДР у місто. Повідомлялося, що війська КНДР прямують у ДНР. Але оскільки не уточнювалося, до якої саме «ДНР» (террористическая организация. — ред.) — до східної з центром у Владивостоці чи до західної біля Донецька, то виникло занепокоєння у жителів східної ДНР. Вони запідозрили, що їхня «ДНР» (террористическая организация. — ред.) може стати частиною КНДР, оскільки у військ тієї може не вистачити паровозів і палива, щоб доїхати до іншої «ДНР».
Підозри, що східна «ДНР» (террористическая организация. — ред.) без п’яти хвилин північна КНДР, посилювали заяви з Південної Кореї. Спочатку її міністр оборони Кім Ен Хьон заявив 8 жовтня, що КНДР може відправити 10 тис. своїх солдатів до України, а 18 жовтня розвідка Південної Кореї повідомила, що з 8 до 13 жовтня з трьох регіонів КНДР виїхали на кораблях до РФ 1,5 тис. спецпризначенців, яких розмістили на військових базах у Владивостоці, Благовєщенську, Уссурійську та Хабаровську. Готують до відправки в Україну і видають паспорти, що вони громадяни РФ і бурято-якути за національністю. Українські ЗМІ та соцмережі теж були сповнені повідомленнями про 10-12 тис. військ КНДР у східній «ДНР» (террористическая организация. — ред.) і про північнокорейських солдатів, які вже вбиті в Україні або дезертирували.
У результаті ситуація з військами КНДР у РФ почала розвиватися у двох напрямках — міжнародному і внутрішньому. На міжнародному рівні всі заговорили про вступ КНДР у війну проти України і як на це реагувати ООН і НАТО. Тим часом у східній «ДНР» (террористическая организация. — ред.) занепокоєння загрожувало перерости в глибоке занепокоєння, через що МЗС РФ увечері 18 жовтня оригінально спростувало свій пост у Телеграм-каналі. МЗС заявило, що пост його відділення у Владивостоці справжній, але призначався не для широкої публікації, а для внутрішнього вживання і потрапив у Телеграм-канал помилково. Помилку виправлено — пост видалено.
Вийшло як завжди — війська КНДР у Владивостоці є, але всім треба робити вигляд, що їх немає. Схоже, відомство лаврова перестаралося, хотіло сказати — РФ не самотня у своїй війні з Україною, але не врахувало в повному обсязі внутрішньоросійський аспект. Довелося відкотити назад, але так, щоб залишився осад — війська КНДР у РФ є.
«Путін» із Казані і навіть Пєсков ніяк цю репризу від лаврова прокоментувати не змогли. У результаті виникла незручна пауза — «путін» 15 жовтня приніс до Держдуми на ратифікацію договір про військово-стратегічне співробітництво з КНДР, а обстановка так складається, що його доводиться заперечувати. Держдума виявляється на роздоріжжі, а тут ще всі великі рашаЗМІ написали 19 жовтня, що «путін» відмовився від військ КНДР для війни з Україною. Але рік тому у вересні під час зустрічі з Кім Чен Ином на космодромі Східний. Сказав, що сам з Україною впорається.
У кремлі явно не знають, що робити і яку позицію зайняти. У це загальнокремлівське зависання хлюпнули ще холодної води Марк Рютте з Ллойдом Остіни. Спочатку Рютте 18 жовтня, а потім 19 жовтня і Остін заявили, що не спостерігають скупчення військ КНДР у РФ і в Україні. Цим вони дали зрозуміти кремлівцям, що такого краще не робити. Краще, щоб і сам договір із КНДР загубився в Держдумі.
Найімовірніше, що в Держдумі і кремлі тепер чекатимуть, чим усе закінчиться в Казані. Зовнішня політика Москви наразі робиться в Казані, де все дуже неоднозначно.
МЗС Китаю, дивлячись 18 жовтня, як «путін» снує з Уфи в Казань і базікає, запевнив, що Сі Цзіньпін точно приїде в Казань. Китайці зрозуміли, якщо цього не зробити, то в кремлі до саміту багато хто збожеволіє від невідомості, включно з лавровим.
Підстави для цього у кремлівців були найсерйозніші — Сі Цзіньпін 16 жовтня провів великий фуршет для членів партії та уряду, де заявив про готовність співпрацювати і дружити зі США, і що користь від цього буде для обох держав і всього світу. Кремлівський похід на «сатаністів Заходу» явно погано в це вписується, разом із закликами відмовитися від долара, і, можливо, від євро теж. У результаті кремлівці терміново виштовхали «путіна» в Казань, щоб показати, що вони дуже чекають великого китайського начальника.
Чотири дні сидіти в Казані з помитою головою і чекати Сі Цзіньпіна — так ще ніхто «путіна» не опускав. Кремлівцям сповна відлилося за запізнення «путіна» на зустрічі з англійською королевою, Папою Римським та іншими надзвичайно зайнятими особами. Усе це на тлі того, що в день від’їзду «путіна» до Казані в Німеччину прилетів Байден і в НАТО пішли розмови про швидке прийняття України до Альянсу. Франція взагалі зробила козячу морду лаврову і заговорила про відправку своїх військ до Польщі для відбиття вторгнення з Білорусі. Зеленський, стоячи поруч із Рютте, просив у членів Альянсу направити війська в Україну. Половина світу теоретизувала — є в України ядерна зброя чи ні.
«Путін» на все це був змушений реагувати не на тлі позолоти і ліпнини кремля, а на тлі простеньких офісних меблів у Казані. Відбулося друге опускання «пацана», і Казань стала виглядати обшарпаною столицею расеї. Кремлівські політтехнології це чуйно вловили і згорнули виступи «путіна». Пєсков не виходив в ефір, щоб не виникало відчуття — царем на Москві є він, «путін» панує в Казані, а на підльоті до Казані панують українські дрони. В аеропорту Казані 20 жовтня з 6 ранку оголошували план «Килим» і тепер у Бєлоусова один головний біль, щоб його ППО не збило замість дрона літак із Сі Цзіньпіном або з кимось іще.
У результаті сидіння «путіна» в Казані почалося з бляклого виступу 18 жовтня перед групою журналістів. Деякі придворні ЗМІ змогли виділити з нього три головні меседжі. Перший, відмова від долара вже «не на часі», а БРІКС — це не військовий блок, і РФ не проти співпраці із «західними сатаністами». Але свої території не віддасть. Друге, у БРІКС немає старших і молодших партнерів, а є загальна рівність. Третє, у БРІКС усіх охочих не візьмуть, оскільки віддають перевагу якості, а не кількості. Загалом, у БРІКС є якісні партнери, а також партнери другого і третього сорту. Але третій сорт не брак, як говорили в роки радянських п’ятирічок.
Явно кремлівці отримали жорсткі інструкції з Пекінського обкому, що «путін» повинен вимовити, а про що йому краще промовчати. Взагалі, краще, щоб він сидів у Казані і не вякав до приїзду Сі Цзіньпіна. Особливо про КНДР.
КНДР — це партнер четвертого ґатунку, якого в БРІКС не беруть, притому, що Кім Третій дуже хоче туди вступити, щоб вийти з міжнародної ізоляції.
Представниця КНДР в ООН Чхве Сон Хі прогуляла тиждень високого рівня на Генасамблеї, бо замість цього сиділа у Свято-Ленінграді, де з 18 по 20 вересня проходив Жіночий Євразійський форум. До цього заступник міністра спорту Кім Ен Гвоном приїжджав із делегацією в Казань, де 12-23 червня проходили «Ігри БРІКС». Команди КНДР у них теж брали участь, а також спортсмени з Ізраїлю. Хамас прибути не зміг, але команда від Хезболли з Лівану була, на відміну від Абхазії. Загалом було 52 держави і території.
Кім Чен Ин підгортає «путіна», щоб той умовив Сі Цзіньпіна прийняти КНДР у БРІКС. Але в Пекіні на це не підуть з очевидних причин. Тим більше зараз, коли у Кіма і «путіна» стався військово-польовий роман всесвітнього значення. Через їхній «роман», що потрапив у світові ЗМІ завдяки південнокорейській та українській військовим розвідкам, у кремлі тепер зависання, а «путін» сидить опущений у Казані, спокутує гріх близькості з Кім Чен Ином і не висвітлюється.
Власне, вся привабливість членства в БРІКС — це ілюзія пільгового входу на китайський та індійський ринок і пільгових інвестицій. Гарантією цьому має бути Банк БРІКС, відомий також як Новий банк розвитку, зі штаб-квартирою в Шанхаї. Гендиректором у ньому є Ділма Русеф, експрезидентка Бразилії у 2011-2016 рр. від Партії трудящих Лулу да Сілви. Від виконання посади президента її усунули за імпічментом у зв’язку з корупцією. Для Русеф головування в банку в Шанхаї це не тільки політичне заслання, а й синекура, оскільки він більше працює як «пралка» і її чуйного керівництва особливо не потребує.
Проблема БРІКС і його банку в тому, що вести справи з Китаєм набагато зручніше не через них, а безпосередньо по лінії «Один пояс — один шлях». З Індією все складно, оскільки її можна назвати азіатським аналогом Священної римської імперії німецької нації. Якщо з цієї позиції поглянути на історію Індії щонайменше від появи імперії Великих Моголів, то багато що в ній стане зрозумілим. Індія, подібно до тієї, теж зациклена на самій собі. Тому навіть у XXI ст. інвестиції з Індії це радше виняток, ніж правило.
Оскільки в проєкту «Пояс — шлях» репутація вже дещо зіпсована, то для Пекіна цікаво перевести частину його операцій під егіду БРІКС. Як результат — минулорічне розширення БРІКС. У цьому збіглися інтереси Пекіна і Москви. Але Пекін не збирається приймати півсвіту в БРІКС, у всякому разі зараз, тим більше КНДР. Тому «путін» і заговорив про якість під час прийому в БРІКС.
Китайські товариші ґрунтовно надавали кремлівським партнерам по руках. Заодно порадили кубинським товаришам провести на острові економічні реформи за китайським зразком, якщо вони хочуть у БРІКС або в «Один пояс». Китайські компанії охоче купили б пару портів на Кубі, але заважає вірність місцевих комуністів ідеям Маркса про держвласність. Тому вони порадили кубинцям творчо підходити до ідей, оскільки марксизм — це не догма, а керівництво до дії.
Буде дуже цікаво подивитися, які вказівки почне роздавати всім Сі Цзіньпін, коли 22 жовтня приїде в Казань. На фейси кремлівців теж буде цікаво поглянути.
Хто такий Сергій Климовський
Сергій Климовський — український історик і блогер, кандидат історичних наук, відомий археолог. Тривалий час займався розкопками на території української столиці. Є творцем київського громадського музею «Замкова Гора». У блозі на своїй сторінці у Facebook аналізує питання політики, геополітики, російсько-української війни.
Джерело