https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/739a6a46cb79748d0739b2c21ccd3bc9.git
Адміністрація США буде до останнього прагнути не помічати північнокорейських військових у Росії та на війні в Україні, оскільки буде необхідно визнати провал власної політики деескалації та проявити реакцію Зміст
Візит очільника Пентагону до Києва
Сьогодні, 21 жовтня, у Києві з неанонсованим візитом перебував міністр оборони США Ллойд Остін. Це його вже четвертий візит в Україну, який свідчить про підтримку України у військовій сфері на міжнародному рівні. Остін зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та міністром оборони України Умєровим. На зустрічі також був присутній головнокомандувач Олександр Сирський, начальник Генштабу. Обговорювалися потреби України в озброєнні та питання, як США можуть і мають продовжувати підтримувати українські Збройні сили продовж наступного року.
На тлі цього візиту Ллойд Остін оголосив про черговий пакет військової допомоги для України. Його розмір становить $400 млн. Попередній пакет було оголошено 16 жовтня, який був дещо більшим — $425 млн. Але по суті ці пакети є схожими, тому що там були боєприпаси до ракетних систем HIMARS, вся лінійка боєприпасів до артилерійських систем 105 мм і 155 мм, а також міни й міномети 82 мм, 60 мм і 127 мм, протитанкові ракети та бронетранспортери М113 — усе це вкрай необхідно на полі бою.
Підсумкової пресконференції не було. За лаштунками обговорювалися два питання. Перше — реакція США на План перемоги Зеленського, де однією зі складових є дозвіл на використання американських далекобійних систем для ударів у глибину російської території. Було повідомлення, що Зеленський в ході зустрічі з Остіном обговорював розширення використання далекобійної зброї, але підсумків немає. І друге — реакція США на те, що Північна Корея направила війська до Росії для участі у війні проти України. Є фото та відео перебування північнокорейських вояків у Росії, але очільник Пентагону та всі американські речники в унісон говорять, що не можуть підтвердити повідомлення про направлення північнокорейських військових до Росії.
Чому так? Тому що фактичне залучення військових третьої країни до війни — відверта ескалація та розширення масштабів війни. Тому адміністрація США буде до останнього прагнути не помічати північнокорейських військових у Росії та на війні в Україні, оскільки буде необхідно визнати провал власної політики деескалації та проявити реальну реакцію. У цих умовах блокування передачі далекобійної зброї виглядає не логічно, не аргументовано і слабко.
Для адміністрації Байдена будь-який крок, котрий потенційно може призвести до ескалації, розглядається як загроза для передвиборчої кампанії кандидата від демократів Камали Гарріс. Ймовірно, що буде непросто переконати американців у необхідності тих рішень, які вкрай потрібні на полі бою. Але, можливо, за лаштунками все ж відбуватимуться процеси, які будуть відчутні на полі бою, хоча публічно про них, звісно, ніхто не говоритиме.
Протидія ворожим дронам
Сьогодні ворог знову застосував «шахеди» для ударів по Україні. У багатьох медіа обговорюються нові проєкти наших розробників — використання або, скоріше, створення зенітних дронів, які можуть полювати на «шахеди». У британському виданні The Telegraph з’явилася публікація з посиланням на нашу компанію «Дикі Шершні», яка відома розробкою дрона, що полює на російські розвідувальні БПЛА.
Дрон під назвою «Жало» ґрунтується на основі квадрокоптера, має бойову частину і камеру, розташовану в центральній частині. Цей дрон може підійматися на висоту до 3 км і полювати на російські «шахеди». У публікації The Telegraph згадується про швидкість цього дрона у 160 км/год.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/f23fcff2f47b809c764e915837538a5c
Але це дещо помилкове твердження, оскільки «Дикі Шершні» представляли зразки, які мають швидкість в межах 300 км/год. Це саме те, що потрібно для перехоплення, адже швидкість «шахеда» становить приблизно 180 км/год. Зрозуміло, що зі швидкістю 180 км/год або 160 км/год наздогнати «шахед» буде складно. Хлопці з «Диків Шершнів» знають, що роблять, і які можливості матиме їхній новий дрон під назвою «Жало».
Вкрай важливим є своєчасне фінансування таких проєктів, оскільки загроза від дронів існує. Використовувати ракети від ЗРК для їх збиття занадто дорого і неефективно, а ці зразки коштують набагато менше, ніж вартість «шахедів», які коливаються в межах 200 тисяч за одиницю.
Паралельно з тим, що українська сторона створює антидронові системи, використовуючи зенітні дрони, стало відомо, що й американська сторона розробила свої зразки, які зараз закуповуються Пентагоном. Це дрон-перехоплювач від компанії Anduril, яка відома тим, що займається штучним інтелектом і співпрацює з Пентагоном. До речі, деякі рішення зі штучного інтелекту цієї компанії використовуються й постачаються для ЗСУ.
Нещодавно стало відомо, що компанії Anduril отримала контракт на $250 млн на постачання цих реактивних дронів-перехоплювачів, які мають назву Roadrunner-M. Цей дрон цікавий тим, що має реактивні двигуни, стартує з контейнера та може патрулювати певну площу в повітрі. Коли оператор бачить ціль, завдяки автозахопленню з використанням штучного інтелекту, цей дрон вражає реактивний дрон противника або навіть крилату ракету. І є родзинка, якщо цей дрон не знаходить цілі, він повертається на землю подібно до космічних кораблів Ілона Маска, сідає на поверхню. Його можна знову заправити паливом і далі він може використовувати свою бойову потужність.
Про ситуацію на лінії фронту
На багатьох ділянках вона залишається вкрай складною. Всі говорять про Покровський і Курахівський напрямки, де зараз сконцентрована основна маса російських зусиль та відбувається значна кількість ворожих атак. Але є й інші напрямки, які на сьогодні не менш складні.
Майор Петро Кузик, командир 3-го батальйону «Свобода» бригади наступу НГУ «Рубіж, розповів, що вже другий рік його підрозділ працює на одній з ділянок Сіверського напрямку.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/baf2a92549d4431f2aa831c776e3f02e
Велику кількість ворога знищили за цей час, тому рахунок пішов вже батальйонами. Однак ситуація є не простою, бо противник не тільки сконцентрував свої зусилля, але й безперервно намагається штурмувати. Медійно цей напрямок обходять стороною, але за складністю він не менш резонансний. Проблема у тому, що загарбник точно знає свої переваги — переважає артилерією, знає, що у нас дефіцит з контрбатарейною боротьбою та артсистемами. Відповідно, цими перевагами росіяни й користуються.
Командир 3-го батальйону зазначив, що вже третій день йдуть бої на деяких тилових позиціях. Щодо тактики окупантів, то ними використовуються броньовані групи. Приблизно два рази на тиждень йде перший клин – танк з катком. Цей каток схожий на асфальтоукладач, який розміновує шляхи. За ним рухається броньована техніка з десантом, в якої завдання – швидко доїхати до наших позицій та скинути десант. Відповідно, доводиться палити окупантів, не підпускаючи до позицій. Поки вдається стримувати ворога, але він посилюється. Росіяни хочуть вийти до Сіверська та перерізати дорогу, яка буде забезпечувати логістику всього їхнього угруповання.
Майор додав, що десь тижні два тому було враження якогось виснаження з боку противника, бо й у полон почали охоче здаватися, і не така вже була мотивація у штурмовиків. На тому етапі вдалося всилити страх ворогам, бо дійсно деякий час вони боялися штурмувати. Якщо раніше у штурмах потраплялися або зеки, або професійні штурмовики, то зараз це і зв’язківці, і ремонтники. І це пояснювали великою нестачею людей. Однак з початку минулого тижня, мабуть, у противника відбулося суттєве поповнення, тому що збільшилися як штурмові групи, так і кількість штурмових груп. Звичайно, це не додає оптимізму на фоні виснаженості підрозділу та вкрай дефіцитному боєкомплекті. Але завдяки волонтерам та підтримці ще є достатня кількість засобів оборони.
Кузик зауважив, що ситуація, яка зазнала змін по лінії фронту, потребує більшої уваги з боку штабів та прийняття якихось кардинальних рішень. На жаль, зараз ситуація складається не на кращу сторону. Ми будемо знищувати окупанта всіма доступними методами, однак експлуатувати піхоту у постійному геройському режимі – злочин. Це означає, що ми зітремо найкращих з кращих. Тому потрібна або підтримка, або поповнення, або стабілізація лінії, яка динамічно рухається не на нашу користь. Ситуація складна, місцями виходить з-під контролю.
Залиште коментар