Сьогодні – особливий поминальний день. Зветься він Димитрівською поминальною батьківською суботою. Святий великомученик Димитрій Солунський був людиною військовою, комендантом грецького міста Солунь, якого в 306 році стратили за сповідання християнства. Вважався покровителем воїнів, тож спершу Церква у Димитрівську поминальну суботу згадувала всіх воїнів, що загинули за віру і Батьківщину, а також всіх померлих раптовою смертю. Згодом стали творити пам’ять і за спочилих батьків, і за всіх одвіку спочилих християн.
Таке осіннє церковне поминання померлих для більшості єпархій давньої Київської Митрополії було традиційним, зокрема для монастирів, де в цей день поминали спочилу монастирську братію.
Піднесімо наші сердечні молитви до Господа за упокій душ всіх спочилих: рідних, близьких, друзів, знайомих і тих, кого ми особисто не знали, але хто відомий Богові. Молімося за всіх наших братів і сестер у Христі, за всіх полеглих воїнів та безвинно вбитих – не лише в далекі часи, а й у теперішні.
Ця молитва за упокоєння душ спочилих єднає нас, живих, з тими, хто вже відійшов у вічність, до Господа. В такий спосіб ми виявляємо нашу християнську любов, яка живе вічно, долає час і простір. Адже «Бог не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38).
Особливо помолімося – за наших полеглих захисників, які у цій страшній війні віддали своє життя, захищаючи свободу і мир для нашої Батьківщини. Піднесімо заупокійні молитви як свідчення нашої віри у перемогу над смертю, віри у загальне воскресіння померлих та у майбутнє нове, вічне життя у Бозі. Нехай вічною буде молитовна пам’ять про померлих. Нехай Господь упокоїть у Царстві Небесному душі всіх спочилих та простить їхні провини вільні і невільні! Амінь.