Молдова готується до історичного голосування – виборів президента та референдуму про європейське майбутнє, що відбудуться в один день, 20 жовтня.
Утім, Росія також до цього готується. Наприклад, днями стало відомо про програму підготовки молоді до участі у масових заворушеннях.
Редактор «ЄвроПравди» Сергій Сидоренко попрямував до сусідньої країни, де відвідав два дуже різних регіони – Гагаузію на півдні і Бельці на півночі.
Про настрої у Молдові напередодні голосування і те, на чому ґрунтується русофілія в цій країні, читайте в цікавому репортажі Від українців до гагаузів: хто та чому формує основу підтримки Кремля у Молдові. Далі – стислий його виклад.
Молдова – багатонаціональна держава, а українці – це головна її національна меншина. Левова частка з них живуть на півночі.
У Бельцях, другому за розміром місті Молдови, на базарі або у транспорті нерідко чуєш розмову українською. А навколо Бельців та у прилеглих районах – чимало сіл із домінуванням етнічних українців. Та, зрештою, близькість до українського Поділля має своє значення. Як і те, що багато людей з цього регіону мають в Україні родинні зв’язки та контакти.
Та щойно постає питання не етнічної, а політичної близькості – і картина стає зовсім іншою.
Північ Молдови традиційно, протягом усього періоду незалежності, голосувала за проросійські партії та лідерів. А зараз, коли постало руба питання про те, чи йде Молдова до вступу в Євросоюз – саме північні райони, з високою часткою українців, перетворилися на «зону ризику», де підтримка європейського вектора є найменш певною.
«Чому ми маємо протиставляти – «до Європи» чи «до Росії»? Чому ми не можемо просто думати, що у світі є Україна, окрема держава», – емоційно реагує на запитання кореспондента «ЄвроПравди» очільник Спілки українців Молдови «Заповіт» і відчувається, що його колеги підтримують цю позицію.
Складається враження, що усі вони щиро вболівають за Україну, бажають їй миру та добра. Але бачать її геть інакше, ніж в Україні.
Чому так склалося? Причин насправді чимало.
І одна з них – це те, що Київ не надто переймається думкою своєї діаспори і не переймається її підтримкою. Як наслідок, значна частина української громади і досі, навіть у часи великої війни, живе в інформаційному полі, сформованому російською пропагандою.
Та найбільш проросійським регіоном Молдови є Гагаузія.
Коли кажуть про російський вплив у Молдові, то зазвичай згадують Придністров’я. Утім, це стереотип.
До речі, у 2014-му у Гагаузькій автономії відбувся «консультативний референдум» про можливість вступу Молдови до ЄС. Цей варант історичного розвитку тоді підтримало лише 2,5% виборців, що прийшли на дільниці.
За 10 років змінилося дуже багато, але в обидві сторони.
З одного боку, Молдова стала ближчою до ЄС і навіть відкрила вступні переговори.
З іншого боку, влада Гагаузії змінилася не просто на відверто проросійську, а неприховано кремлівську.
При чому, Росія давно не є лідером у допомозі регіону, а зараз її підтримка на розбудову Гагаузії є взагалі нульовою. Віцемер гагаузької столиці – міста Комрат – Віктор Балджи розбиває список донорів на три блоки: «Десь 40% – це Туреччина, ще 40% – Євросоюз та країни ЄС, і ще 20% – це американські кошти, наприклад програми USAID».
Але – парадоксально – чимало гагаузів продовжують вірити, що насправді допомогу їм надає Росія.
Схожа ситуація – з допомогою від Ілана Шора – колишнього молдовського олігарха, причетного до крадіжки мільярда євро з трьох банків Молдови.
Ця допомога існує переважно віртуально. До речі, у 2023 році башканом, тобто керівницею Гагаузії обрали Євгенію Гуцул – нікому не відому до того домогосподарку, яка є людиною Шора. Він утік від правосуддя і зараз оселився у Москві.
Значна частина гагаузів готові голосувати за будь-кого, на кого покажуть з Москви – тобто на кого покаже Шор. Але вся ця підтримка заснована на грошах і може посипатися за їх відсутності. І це вселяє надію.
Докладніше – в цікавому репортажі Сергія Сидоренка Від українців до гагаузів: хто та чому формує основу підтримки Кремля у Молдові.