https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/e3faf765f863fa3042a41afa04eeb45b.git
Міністерка освіти Естонії Крістіна Каллас про те, чи важко було впроваджувати в життя освітні реформи в Естонії після того, як багато років країна жила в Радянському Союзі Зміст
Згідно з дослідженням PISA (Програма міжнародного оцінювання учнів) естонська освітня модель є однією з найкращих у світі. Що у вашій моделі такого унікального?
Дійсно, якщо ви думаєте про об’єктивні критерії, наприклад, наскільки велика нація, наскільки великі наші ресурси — людські ресурси, наскільки великий потенціал, наскільки багата нація, то відповідно до всіх цих об’єктивних критеріїв Естонія не має бути на першому місці у світі, тому що ми навіть не маленька країна — ми мікрокраїна, ми розміром з одну з ваших областей. І оскільки країна розмовляє мовою, яка є надзвичайно рідкісною в Європі, тому її важко вивчити, вона не пов’язана з жодною з індоєвропейських мов. І в цій дуже невеличкій мові дуже невелике населення.
Але ви створюєте систему освіти, що цілком може конкурувати з націями, які мають населення у сотні мільйонів. Я думаю, що секрет нашої системи освіти в тому, що багато століть саме освіта була основою естонської нації. Тож якщо в Сполучених Штатах отцями-засновниками нації є бізнесмени та юристи, які займалися золотом, то батьками-засновниками естонської нації та мови були директори шкіл і вчителі. Саме вони були лідерами естонської громади. Саме вони були тими, хто ініціював весь національний проєкт. Отже, спочатку була естонська школа, там був естонський вчитель. А вже потім були естонські учні, а потім вони створили естонську державу.
Тож Естонська держава з’явилася пізніше, і заснували її вчителі та керівники шкіл. Тому система освіти є основою естонської нації та основоположною в питанні естонської національної ідеї як такої. І будь-який міністр, який намагається якось вступити в боротьбу з учителями, зазнає великої поразки. Тому що вчителів дуже поважають, саме вони мають дуже сильний авторитет в суспільстві. І я думаю, що це важливо. Тому що якщо ви хочете мати дуже сильну та стійку систему освіти, ваші вчителі є ключовими тут. І в кожній нації будь-яке золото, на яке ви можете спиратися, ваше золото, — це ваші вчителі. І ви маєте зосередитися на підготовці вчителів, їхньому рівні компетентності, самостійності вчителів у прийнятті рішень, у педагогічній системі.
Тому я вважаю, що автономія вчителів має бути високою, рівень професійних навичок учителів і той факт, що освіта дуже-дуже високо цінується в суспільстві. І батьки, а також діти наполегливо працюють, щоб отримати освітні досягнення. Тому що саме це розглядається як капіталізація. Все це робить естонську освіту дуже сильною.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/0475ed13586feb79ac002bcf49b50660
Фото: estonianworld
Але коли ви створювали цю унікальну освітню систему, чи використовували якусь західну модель? Чи це було виключно естонське напрацювання?
Ця модель, ця система цілком естонська. Проте ми не винайшли колесо, і, коли розпався Радянський Союз і ми були разом з Україною в майже однаковій ситуації, мали керовану ідеологією централізовану систему освіти, в якій учитель був скоріше ідеологічним працівником, а не справжнім педагогом, професіоналом, ми реформували нашу систему освіти дуже швидко. В 1992 та 1993 роках ми повністю децентралізували систему освіти та повністю реогранізували підготовку вчителів і навчальні плани. Цікаво дізнатися, звідки ми брали нотатки для навчальних планів, як має навчальна програма ХХІ століття виглядати.
І, так, звичайно, ми дивилися на Фінляндію, тому що саме ця країна на той момент мала найкращу систему освіти у світі. Це теж маленька нація з дуже обмеженими ресурсами і рідкісною мовою. На той момент їхня система освіти була топовою у світі й ми подивилися на неї та частково скопіювали. І тепер ми бачимо, що учень перевершує вчителя. Тож Естонія після опрацювання має сильнішу систему освіти, ніж Фінляндія. Але в основних рисах наші системи освіти подібні. Тому ви можете порівняти естонську та фінську освітні системи.
Ви сказали, що естонська модель навіть краща за фінську.
Естонська модель навіть краща за фінську. В тому сенсі, що в нас є історичні, оригінальні особливості естонської школи. І навіть за радянських часів не змогли повністю знищити їх. Коли ви думаєте про рух опору радянстькій окупації в Естонії протягом 50 років, головними лідерами цього руху були вчителі, саме шкільні вчителі.
Я навчалася в радянській школі, тобто я ходила до естонської радянської школи. І я пам’ятаю, що була офіційна програма, яку вчителі повинні були викладати, якщо хтось спостерігав. Але також була неофіційна програма, за якою естонські вчителі навчали нас у школі, яка була зроблена таємно. Тож у нас фактично була подвійна система освіти. Звичайно, в цей час в Естонії також були російські школи, і вони були повністю поза естонською системою освіти. І там учнів навчали лише в радянському середовищі, просякнутому пропагандою. Протягом останніх 30 років ми намагалися інтегрувати ці російські школи до естонської системи. Це був дуже важкий процес. Але нарешті тепер ми перебуваємо на етапі, коли ця інтеграція вдалася, завершилася.
Також особливість естонської системи освіти полягає в цій історичній вкоріненості в походження. Бо національний інтерес, національна ідея дійсно базується на освіті. І досить часто ми в Естонії кажемо, що наша релігія — це освіта, тому що ми не зовсім релігійна нація. У нас насправді небагато людей, які постійно відвідують будь-яку релігійну організацію. Але нашою релігією є освіта. Це значить, що люди вірять, що єдине, у що варто інвестувати, — це освіта. І ходити до школи — це наполеглива праця для дітей, і вони повинні докладати зусиль і вкладати в навчання всю енергію. А їхні вчителі будуть зі свого боку вкладати енергію. Батьки учнів також мають вкладати свою енергію.
І однією важливою особливістю естонської системи освіти , яку іноді не помічають, є тест PISA. 15-річні діти в усьому світі проходять тести, це така фіксована точка часу вимірювання їхніх знань.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/4e9e58c453cc8561ad6a9ea9912cc7be
Фото: err.ee
А потім на основі цих результатів ми робимо висновки щодо системи освіти. І досить часто ми думаємо, що результат цієї 15-річної дитини отримано у школі. Тобто це вона отримує знання, коли йде до школи.
Але ми в Естонії вважаємо, що цей результат учня в 15-річному віці закладається в дитячому садочку, тому що дошкільна освіта є фундаментом. Якщо ви хочете, аби 15-річний підліток був здатен на креативне, аналітичне мислення в математиці або у фундаментальних науках, дуже важливо, як ви навчаєте та розвиваєте дитину в дитячому садочку. Коли їм 3, 4 та 5 років.
Ми надзвичайно пишаємося нашою системою дитячих садочків. Тому що вона широко доступна. Я вважаю, що вона одна з найкращих у світі педагогічних програм. Це дуже професійна програма. Ми не навчаємо дітей академічним навичкам, ми не навчаємо їх писати, тому що в цьому віці це не дуже потрібно ще. Але ми навчаємо їх соціальним навичкам, навичкам самоконтролю, саморегулювання. Тому що коли вони потрапляють до школи, вони мають бути навчені всьому цьому, щоб ефективно опановувати навчання. І щойно вони дізнаються, як учитися, як здобувати знання, вони ефективно вивчатимуть математику, почнуть читати. Тож наша дошкільна освіта, система дошкільного виховання — це те, що я завжди рекомендую, коли питають, як зробити й нашу освіту такою ж якісною, як ваша, в Естонії.
Чи важко було впроваджувати в життя ці освітні реформи після того, як ви 70 років жили в Радянському Союзі, як і ми в Україні?
Так, естонці були трохи менше у складі Радянського Союзу , ніж українці. Ми були 50 років. Я не думаю, що це було дуже складно в 1990-х роках, тому що воля суспільства була дуже великою. Естонці справді хотіли змін, вони хотіли позбутися всього, що нагадувало радянську систему, радянську окупацію. Тому 1990-ті роки були дуже вдалим часом для змін, бо люди хотіли, підтримували ці зміни. Я вважаю, що це був дуже вдалий час зробити всі ті зрушення, що були зроблені.
Зараз, 30 років потому, ці реформи було б набагато складнішими. Тому що люди нині думають: а навіщо нам потрібні зміни, якщо ми все робимо так добре. Ми маємо одну з найкращих освітніх систем. Так, звісно, у будь-якій системі, коли вона починає застоюватися, потрібні якісь зрушення. Аби далі досягати прогресу, аби система розвивалася, завжди потрібні зміни.
Наприклад, одна з важких реформ, яку ми проводимо зараз і яка була важкою протягом цих 30 років, — це переведення російських, фактично ще радянських шкіл на естонську мову викладання та на естонську систему освіти. О, це було дуже важко! Це був складний процес не через естонців, а через Росію. Бо ця країна постійно втручалася в справи Естонії на міжнародному рівні в питання російської мови та російськомовної освіти. Ось чому це було важко. Тому що Росія… ну, ви в Україні знаєте, як такий сусід здатен постійно дестабілізувати життя в усіх навколишніх країнах. Вони постійно намагаються поширювати російську мову, російську ідеологію. І ці наративи — це те, з чим ви постійно боретеся, аби зберегти простір для своєї культури і своєї рідної мови. Тому що це постійна конкуренція, боротьба за простір.
Чи важко боротися з російською мовою в Естонії?
Це важко, о, як це важко. Тому що це мова великого народу, за нею стоять величезні матеріальні ресурси, а сьогодні за нею стоїть політичний режим — військовий, мілітарний режим. І перед обличчям такої великої сили стоїть дуже маленька нація, яка намагається за власне право на існування боротися. Правильно, якщо ви думаєте, що естонська мова в Естонії унікальна. Бо Естонія — це єдина країна, єдина територія у світі, де естонці можуть розмовляти естонською мовою і де ми можемо плекати її.
А російська мова, її звучання не є обов’язковим в Естонській державі, і підтримувати її не зовсім правильно, бо є інша країна , яка захищає цю російську мову. І тому нашим обов’язком є захист нашої рідної естонської. Тому що є єдиний край, де ми можемо розмовляти нею і маємо законне право захищати її. От так ця боротьба на території Естонії між цими двома мовами триває постійно і має вже свою багаторічну історію.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/e9e5cc9a45ac16977bf43f26b86433d2
Крістіна Каллас, фото: delfi
Що б ви порадили, які реформи нам потрібно здійснити, щоб українська система освіти виглядала більш західною?
Я бачила, як насправді Україна реформує цю систему. Це і нова українська школа, і ця реформа іде точно в тому ж напрямку, куди й ми пішли пару років тому. Роблячи цю реформу під час війни, ви доводите, що ви молоді. Бо ви не відмовляєтеся від переходу вашої системи освіти від викладання, орієнтованого від учителя, до розвитку компетентності, орієнтованого на учня. Це дуже правильний крок і напрямок.
Коли йдеться про наш досвід, то ми це зробили в 1990-х роках. Тож в Україні з цим все чудово. І ми цього можемо вас навчати, але наразі ми партнери в цій подорожі. Таким чином, що б ми могли рекомендувати — так це уникнути тих помилок, які ми робили, щоб ви не повторювали їх. Ви ж знаєте, розумні люди завжди вчаться на чужих помилках, а не на своїх власних. Тому ми запропонували б Україні бути партнерами в цьому процесі, в цій подорожі з опанування всього нового в новій українській школі, в реформі школи.
І ми маємо партнерські стосунки тут. І ми також робимо проєкти дитячих садочків . Так, ми побудували новий дитячий садок у місті Овруч. І це не тільки про будівництво — це про систему викладання в цьому дошкільному закладі . Також естонські вчителі приїжджають і навчають українських учителів.
Залиште коментар