«МедіаЧек»: Телеканал «ДніпроTV» у своєму ранковому ефірі від 10.10.2023 р., висвітлюючи тему суїцидів, порушив п. 3 та перше реч. п. 18 Кодексу етики українського журналіста, а також вимоги п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про медіа».
Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.
У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.
ВИСНОВОК № 207
щодо сюжету телеканалу «ДніпроTV» про «епідемію самогубств»
І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу
1. 14 лютого 2024 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга на вказаний матеріал, в якій йдеться про поширення шокуючого контенту та некоректність твердження про «епідемію» дитячих самогубств.
2. Оскаржений сюжет було випущено в ранковий ефір (7:00) і розміщено в соціальній мережі ЮТуб 10 жовтня 2023 р. Ведучі — Світлана Астахова та Анастасія (ведучі не були титровані на початку чи в кінці).
3. Сюжет (початок на 35-ій хвилині відео) є частиною ранкового ефіру телеканалу й висвітлює випадки парних самогубств серед підлітків. Спершу ведуча розповідає про загибель двох дівчат у Києві 9 жовтня. На 38 хв. демонструється відео самогубства. Далі тему суїцидів коментує в ефірі психолог Максим Реуцький (39 хв. на відео). Після цього наводиться опитування пересічних дніпрян на тему суїциду (52-а хв.). Висвітлення цієї теми закінчується на 54-ій хв. відео. Контент супроводжується плашкою внизу екрану з написом «Епідемія самогубств у прямому ефірі».
4. Телеканал не відреагував на звернення Ініціативи щодо скарги.
ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють матеріали медіа відповідної категорії
Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):
«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);
«Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми…» (п. 18).
Редакційного статуту телеканалу в переліку його документів на сайті не оприлюднено.
Закон України «Про медіа» (№ 2849-IX, ч. 1 ст. 42):
«У матеріалах медіа… обмежується поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, та у яких міститься така інформація:
1) надмірне зосередження уваги на насильстві, а саме поширення висловлювань або зображень насильства, які не є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми чи публікації;
2) позитивна оцінка нанесення, заподіяння самому собі каліцтва або вчинення самогубства, підбурювання до таких дій, надмірна і необґрунтована деталізація засобів і обставин самогубства;
…
9) демонстрація великим планом тіла померлої, такої, що вмирає, або жорстоко понівеченої людини, крім випадків, якщо така демонстрація необхідна для ідентифікації особи, за умови попередження глядачів про сцени жорстокості.»
ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу
У даному висновкові розглядається не весь ранковий ефір телеканалу, а виключно контент стосовно теми суїциду.
«МедіаЧек» бере до уваги той факт, що питання висвітлення самогубств окремо не регулюється в тексті Кодексу етики українського журналіста, хоча наявна практика розгляду матеріалів із цієї тематики Комісією з журналістської етики. Зокрема в рішенні Комісії від 2019 р. зазначається: «Повідомлення про випадок самогубства у медіа, хоча й сприяє інформуванню суспільства про важливу проблему, може також мати небезпечні наслідки – наслідування суїцидальних дій іншими особами, додаткова травматизація рідних і близьких осіб, що вчинили самогубство, та загалом аудиторії ЗМІ, особливо дитячої.»
В Україні наявні також кілька рекомендацій для медіа щодо висвітлення самогубств. Зокрема, «Як писати про самогубство: пам’ятка журналістам», підготовлена однією з регіональних представниць ІМІ (опублікована на сайті ІМІ 7.02.17 р.). У ній зазначається про неприпустимість словосполучення «епідемія самогубств», про небажаність «…публікувати фотографії загиблих, методів та місць де сталося самогубство…», потребу «уникати детального опису методу вчиненого самогубства.»
У Спільному акті узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду» від 22.11.2017 р. йдеться про те, що небажаним є «поширення деталізованої інформації про спосіб вчинення самогубства та наслідки суїциду в описовій формі або через демонстрацію місця вчинення самогубства» (п. 4 пп. «б»), а також «використання висловлювань на кшталт «епідемія самогубств»» (п. 4. пп. «г»). Також там зазначено, що «медіа повинні утримуватись від… використання в передачі візуального і звукового ряду, який підсилює емоційний вплив інформації про суїцид (наприклад:.. кадри падіння з висоти,.. крики) у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00)» (п. 6 пп. «в»).
Рекомендації для медіа щодо висвітлення суїциду (оприлюдненні Детектором Медіа 2.10.17 р.,- скорочений варіант на основі матеріалів Лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України) також визначають невідповідною термінологією в тому числі вислів «епідемія суїциду» (австралійський досвід). Указується на потребу «(у)никати використання фотографій у матеріалах про суїцид, у яких зображено сцени й методи суїциду,..» «уникати обговорення використаного методу суїциду і згадувати тільки через асоціацію, наприклад, поруч було знайдено вогнепальну зброю.»
В ефірі чітко зазначено (36 хв., щодо суїциду в Києві), що йдеться про осіб 2005 і 2006 рр. народження, тобто одна з них точно була неповнолітньою станом на 2023 рік. Відповідно телекомпанія повинна була дотримуватися вимоги п. 18 Кодексу етики щодо обережного висвітлення питань, пов’язаних із дітьми.
Залучення експерта-психолога до коментування теми суїцидів є позитивною практикою, хоча навіть сам залучений експерт Максим Реуцький у розглядуваному ефірі припустився вислову про «суїцидну епідемію» (43 хв.). Ми не беремося давати оцінку запрошеному експерту, проте в кількох документах із рекомендаціями щодо висвітлення самогубств у медіа безпосередньо вказується на шкідливість називання ефекту копіювання самогубств епідемією. Адже це слово вказує на масовий характер суїцидів, хоча насправді йдеться про лише кілька випадків імовірного копіювання такого вчинку. Відповідно, медіа не мало виносити тезу про «епідемію самогубств» у титри внизу екрану чи при анонсуванні теми (11-а хв. відео). Також можна було звернути увагу експерта на некоректність вжитого ним терміну. Оскільки йшлося про підлітків, «МедіаЧек» вважає, що телеканал не проявив належної обережності при висвітленні питання, пов’язаного з дітьми, отже, було порушено перше реч. п. 18 Кодексу етики українського журналіста.
Показ в ефірі уривка знятого на телефон відео з моментом самогубства молодих людей, які стрибнули з балкону (38 хв.), не містить зображень їхніх облич або понівечених тіл, проте на відео чути звук, коли вони падають на землю. І такий уривок розкриває технологію суїциду через стрибок із висоти, яка є технічно простою в реалізації. При цьому одразу кілька рекомендацій щодо висвітлення теми самогубств у медіа вказують на шкідливість описування методу їхнього учинення. З цього випливає, що телеканал, знову ж, не виявив належної обережності при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Також було допущено надмірну й необгрунтовану деталізацію обставин самогубства, тобто порушено п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про медіа».
Крім того, в ефірі зазначено (37 хв.), що відео самогубства стосується випадку, який стався 2 жовтня 2023 р., а сам ефір вийшов 10 жовтня того ж року, тобто зовсім нещодавно після суїциду. Попри те, що на відео немає облич підлітків, там чути їхні голоси і звук від падіння на землю, що природно може вплинути на рідних, якщо вони побачать цей ефір. Незалежно від того, чи бачили даний ефір близькі загиблих, «МедіаЧек» вважає, що мало місце втручання у їхнє приватне життя.
Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що Телеканал «ДніпроTV» (КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради) у своєму ранковому ефірі від 10.10.2023 р., висвітлюючи тему суїцидів, порушив п. 3 та перше реч. п. 18 Кодексу етики українського журналіста, а також вимоги п. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про медіа».
Копія даного висновку надсилається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
14 жовтня 2024 р.
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись