Пропонуємо у рубриці «Антисуржик. Говоримо правильно українською!» дослідити слово «утюг». Освіта 24 вивчила думки експертів-мовознавців та радить українцям, як замінити це слово.
Чим замінити «утюг»
Слово «утюг» в українській мові є суржиком, а ми прагнемо очищувати свою українську від мовного сміття, тому з’ясуємо який відповідник у слова.
Це слово має тюркське походження. В «Етимологічному словнику тюркських мов» за редакцією Севортяна (1974 рік) знаходимо такі дані: слово «γтγ» похідне, утворене від дієслова «γт» – «обпалювати». Паралельна форма «γтγк» може бути утворенням як від того ж дієслова «γт», так і від дієслова «γти» «гладити». Отже, «утюг», дослівно, – залізне знаряддя, яким обпалюють ворсинки тканини, щоб її розгладити.
З таким значенням це слово і було запозичене в нашу мову і зустрічається у літературі Лівобережної України.
Цікаво! Слово «утюг» ще використовується для позначення спеціальних пристроїв для вирівнювання ґрунтових доріг, полів.
Словник української мови в 11 томах, зрівнює ці слова за значенням, але врахуємо, що він писався у 1970-х роках.
Але Анти-Суржик Словник стверджує, що це слово має однозначний переклад – праска, яким маємо послуговуватися для позначення приладу для вирівнювання складок на одязі.
Що таке праска Це пристрій, що відомий здавна та пройшов значну еволюцію і модернізацію. Найпоширенішими у XVIII-XIX століттях були залізні нагрівальні праски – вони ставилися в піч або на вогонь і розігрівалися. Чи такі, у які в середину насипалося вугілля. Електрична праска була запатентована у 1883 році.
В українській мові воно запозичене з польської, а те, своєю чергою, чи з німецької, чи з латинської – pressare «давити, тиснути». Тому процес користування праскою називається – прасування. Хоча можемо почути невірні похідні – «утюжити» чи «гладити». Але гладити – проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь чи ніжно торкатися чогось.
Чи є регіональні назви у праски
Можемо зустріти діалектичні позначення праски – «прас», «залізко», певно, позначає матеріал, з якого колись виготовляли праски. Інші регіональні назви, такі як закарпатські «біглясь», «тиглазів», «вошолів», ймовірно, походять з угорської мови, що вказує на культурні зв’язки Закарпаття з Угорщиною.
Варто знати! Велика колекція прасок (понад 150) зберігається в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль» (Україна). Свої зібрання прасок мають численні краєзнавчі й історичні музеї України, розповідаючи про побут населення кінця ХІХ — ХХ століть.