Незвичні діалектизми: що означають слова клюски, потрава, кварґель
В українській мові є багато діалектизмів.
Через війну, яку розпочала Росія, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях українці використовують діалектизми. Наприклад, у Львові можна почути такі слова, як клюски, потрва, кібелик. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.
Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:
потра́ва – страва;
кібелик – глечик;
герба́та – чай;
га́мати – їсти;
клю́ски – варене тісто, галушки;
ква́рґель – сільський твердий солений сир;
мізерія – салат;
бритва́нка – металева форма для випікання хліба в печі;
ва́нтух – живіт;
барабо́ля, бульба – картопля;
мециї – делікатеси;
конфіту́ра – желеподібне варення;
драпаки́ – ожина;
зелепуги – недозрілі фрукти;
дзя́мдзя – той, хто поволі їсть.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало наших громадян в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв’язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.