https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/e5b67826cfcdf8dfea374fb11e59fd3f.git
Війська Північної Кореї готуються до вступу у війну в Україні. 14 жовтня президент Володимир Зеленський особисто заявив про «фактичне включення у війну КНДР», однак не пояснив, що це може означати Зміст
З початком повномасштабної війни в Україні співпраця між Росією та Північною Кореєю значно посилилася. У червні 2024 року Володимир Путін відвідав КНДР, де підписав новий договір про стратегічне партнерство з Кім Чен Ином. Договір забезпечує військову та дипломатичну допомогу у випадку агресії. Та ще до підписання договору, КНДР надавала й продовжує надавати Росії мільйони артилерійських снарядів для війни в Україні в обмін на харчі, енергію та військові технології. Тепер же ця співпраця вийшла на новий рівень – не лише снаряди, але й солдат КНДР почали готувати до війни проти ЗСУ.
Еспресо розповість, чого слід очікувати від військ КНДР та чому росіяни й північнокорейці пішли на такий крок.
Коли почалася співпраця Росії та КНДР та на якому рівні вона зараз
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/6e3505bee5c0134d1a8a74ec115c0d99.jpg
Путін і Кім Чен Ин
Найперше варто розуміти, що КНДР виникла завдяки старанням Радянського Союзу. У 1945 році СРСР допоміг встановити комуністичний режим Кім Ір Сена на півночі Кореї, а згодом активно підтримував КНДР під час Корейської війни (1950–1953 рр.), забезпечуючи країну зброєю та технікою. Тобто саме завдяки діям Москви, Корея й досі розділена та знаходиться у підвішеному стані безпеки, постійно перебуваючи за крок до війни.
Протягом всієї Холодної війни, СРСР надавав КНДР економічну і військову допомогу, зокрема технології для розвитку ракетних і навіть ядерних програм. Після розпаду Союзу у 1991 році співпраця закономірно перетекла до Російської Федерації. Спершу стосунки різко скоротилися по всіх позиціях через економічні труднощі Росії в 1990-х роках і зміни у світовій геополітиці. Однак із середини 2000-х років, на тлі міжнародної ізоляції КНДР і посилення санкцій Заходу проти Північної Кореї через ядерні випробування, співпраця між Москвою та Пхеньяном почала відновлюватися.
Це стало можливим через інтерес Росії в пошуках політичних союзників і ринків збуту зброї та ресурсів. Також РФ почала з року в рік рухатися до авторитаризму та імперіалізму, спершу почавши війну в Грузії, а згодом і в Україні. Таким чином режим Путіна вирішив сформувати свій новий погляд на світ, де є «поганий колективний Захід», та всі інші, які протистояють йому. Однак довгий час Путін тримав диктатора КНДР Кім Чен Ина, так би мовити, на відстані, оскільки не хотів наражатися на ще більші санкції.
Та повномасштабна війна Росії проти України все змінила. Міжнародна спільнота запровадила численні санкції проти Росії, зробивши цю країну вигнанцем на міжнародній арені. У відповідь на економічну й політичну ізоляцію та необхідність військової підтримки для ведення війни в Україні, Москва звернулася до кількох своїх союзників, серед яких є і Пхеньян. Вже у 2022 році розпочався таємний товарообіг, що включав військові поставки.
Північна Корея, яка завжди була в міжнародній ізоляції через свою ядерну програму, також шукала союзників і можливості для збільшення економічного потенціалу. Обмін ресурсами та зброєю став новим елементом співпраці між двома країнами. В обмін на зброю КНДР отримує від Росії продовольство, енергоресурси та технології, які тримають її економіку на плаву. Завдяки цьому у 2023 році ВВП Північної Кореї зріс на 3,1% за рік. За даними видання Times, Північна Корея постачає РФ близько трьох млн снарядів на рік, а це половину того, що використовується російськими окупантами в Україні. Хоч багато снарядів вважаються несправними, саме їхня велика кількість дозволила РФ досягати стабільних успіхів і, наприклад, захопити місто Вугледар на Донеччині.
У цій ситуації Володимир Путін став залежним від Кім Чен Ина, так само як і північнокорейський тиран від російського. Тому не дивно, що влітку цього року співпраця вийшла на найвищий рівень за весь час.
19 червня 2024 року Путін здійснив офіційний візит до Пхеньяну. Це був перший візит російського президента до Північної Кореї за 24 роки. Як російські так і північнокорейські ЗМІ підкреслювали важливість цієї події, під час якої було підписано новий договір про стратегічне партнерство, який замінив попередні угоди між країнами. Цей договір передбачає взаємну військову допомогу у разі агресії та загальний розвиток двосторонніх відносин. Цікаво, що офіційно РФ ще не ратифікувала договір. Лише 14 жовтня Путін запропонував Держдумі зробити це.
Під час підписання договору, Кім Чен Ин офіційно повідомив про повну підтримку Росії в її «спеціальних військових операціях» в Україні, пообіцявши надати Росії всю необхідну допомогу для «захисту суверенітету».
Південнокорейська розвідка вважає, що КНДР ще з середини 2022 року надіслала Росії понад 13 тис. контейнерів, у яких могли бути понад 6 млн 152-міліметрових артилерійських снарядів та іншого озброєння, зокрема, північнокорейські ракети KN-23. Ці поставки дозволили Росії компенсувати втрату техніки та озброєння, викликані бойовими діями в Україні.
Читайте також: Точково не вражає, тероризує цивільних: що таке KN-23 – північнокорейська ракета, якою РФ активно обстрілює українські міста
Зрозуміло, що така активна співпраця між двома диктаторами, які володіють ядерною зброєю, викликала занепокоєння серед країн Заходу та міжнародних організацій. НАТО та США неодноразово заявляли, що такий союз може призвести до подальшої ескалації не лише в російсько-українській війні, але й протистоянні північної та південної Кореї.
Як бачимо, так і є. Бо з одного боку, корейських солдат готують до боїв із ЗСУ, а з іншої сторони – КНДР, який знайшов точку економічної опори завдяки поставкам з РФ, почав готуватися до можливої нової війни з Південною Кореєю. Зокрема, 15 жовтня КНДР підірвала частину доріг, що сполучають із Південною Кореєю та привела в повну бойову готовність свою артилерію біля кордону.
Читайте також: Відносини КНДР і РФ: яку зброю корейці постачають росіянам для війни
Чому в Україні всі заговорили про солдатів КНДР
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/a4071b439f22abecbe30dc965fafc8a1.jpg
Кім Чен Ин інспектує війська КНДР
Спершу Москва почала використовувати північнокорейську живу силу для економіки, зокрема будівельників. Ще у 2022 році російські чиновники публічно вітали північнокорейців, які «допомагають пом’якшити нестачу робочої сили». Згодом, коли зброї КНДР в РФ ставало все більше, постало також питання і відправки північнокорейських військових інженерів та офіцерів, щоб обслуговувати й вдосконалювати техніку, яка не завжди працювала.
Головним «промоутером» новин про солдатів Північної Кореї в Україні став президент Володимир Зеленський. У неділю 13 жовтня Зеленський чи не вперше сказав, що союз Москви й Пхеньяна може призвести до появи корейських бійців на теренах бойових дій в Україні.
«Ми бачимо, що нарощується союзництво між Росією й такими режимами, як у Північній Кореї. Це вже не просто про передачу зброї. Це фактично про передачу людей з Північної Кореї до військових сил окупанта», — заявив президент.
Наступного дня, 14 жовтня, він сказав про «фактичне включення у війну Північної Кореї». Це питання обговорили на військовій Ставці, де представники Служби зовнішньої розвідки та ГУР розповіли про можливі загрози. Та деталей президент не озвучив.
Однак найперше про те, що війська КНДР готуються, щоб долучитися до військ російських окупантів, ще 8 жовтня повідомив міністр оборони Південної Кореї Кім Йонг.
«Оскільки Росія і Північна Корея підписали взаємний договір, подібний до військового союзу, можливість такого розгортання є дуже ймовірною», — заявив міністр оборони Кім Йонг Хен законодавцям під час парламентських слухань.
А ця заява передувала фактичному виявленню і знищенню північнокорейських офіцерів на Донбасі українськими ракетами. 4 жовтня Kyiv Post повідомив, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією. Також ще троє північнокорейців отримали поранення. Відомо, що перед ракетним ударом росіяни демонстрували своїм «колегам» підготовку особового складу до штурмових дій та оборони. Вірогідно, щоб ті перейняли досвід і вчили своїх піхотинців, як штурмувати українські позиції.
Це підтвердили у Washington Post, де написали, що представник української військової розвідки на умовах анонімності сказав, що «кілька тисяч» північнокорейських солдатів-піхотинців зараз проходять навчання в Росії й можуть бути направлені на лінію фронту в Україні до кінця цього року.
«Посадовець сказав, що північнокорейські офіцери вже знаходяться на території окупованої Росією України, щоб спостерігати за російськими військами та вивчати поле бою, але Київ ще не бачив жодних північнокорейських підрозділів, які воюють», — пишуть у виданні.
Видання LIGA.net отримало коментар від співрозмовника у воєнній розвідці України, який сказав, що Росія формує батальйон з північнокорейських громадян на базі бурятської бригади, а орієнтовна кількість особового складу цього батальйону є близько 3000 осіб. Також українські розвідники припускають, що батальйон може бути залучено до виконання бойових завдань поблизу Суджі та Курська, тобто до відбиття територій РФ, які зараз підконтрольні Україні.
Цікаво, що за даними Української правди, 18 військовослужбовців із Північної Кореї не витримали і вже скоїли втечу з позицій на кордоні Брянської та Курської областей РФ.
У WP пояснили, чому КНДР вирішила піти на такий крок і відправити своїх громадян на війну . Вони зауважили, що це може «дозволити режиму Кім Чен Ина заробити цінну іноземну валюту для їхньої економіки та ще більше зміцнити їхні зв’язки».
«Кім особливо потребує готівки після пандемії, яка змусила його закрити кордони, навіть для Китаю, відрізавши торгівлю, яка тримає економіку КНДР на плаву», — вважають у WP.
Схожу думку висловила в етері Еспресо Наталія Плаксієнко-Бутирська, експертка з питань Східної Азії. Вона вважає, що повномасштабна війна Росії проти України «стала великим шансом» для влади Північної Кореї. Адже КНДР отримала доступ до дефіцитних товарів та новітніх технологій, яких завжди бракувало цій країні-ізгою.
Що кажуть експерти про роль солдат КНДР у російсько-українській війні
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/84675a5da3f8c2d97261d2260666d1bb.jpg
У Пентагоні ще влітку цього року заявили, що солдати КНДР стануть у цій війні лише черговим «гарматним м’ясом». Однак українські експерти мають сумніви, зауважуючи, що велика кількість таких військових можуть спричинити серйозні проблеми та навіть обвалити частину фронту.
Зокрема, директор фонду «Повернись живим», ветеран АТО Тарас Чмут написав, що у Північній Кореї є великий мобілізаційний ресурс, тому вона може стати «серйозним гравцем» у війні в Україні.
«Одномоментне посилення якоїсь ділянки фронту – 10 тисяч підготовлених військовослужбовців, на фоні тотальної кризи в ЗСУ може призвести до прориву фронту з виходом на оперативний простір», — зауважив Чмут.
Схожої думки дотримується заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін. Він написав, що навіть невмотивовані та погано оснащені солдати з Північної Кореї «можуть суттєво вплинути» на ситуацію на фронті.
«Залучення північнокорейських військових – цілком реальна історія. На відміну від наших партнерів, союзникам РФ нічого не заважає допомагати всім, чим вони можуть. Тим більше санкціями Північну Корею вже точно не налякати», — відзначив Жорін.
Військовий експерт, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих в етері Еспресо зазначив, що північнокорейська армія є п’ятою у світі за чисельністю.
«Це велика армія, яка за чисельністю є п’ятою у світі. З майже 1,3 млн північнокорейських військовослужбовців 1 млн 100 тисяч становлять сухопутні війська. Вони мають велику кількість сухопутних підрозділів різного рівня, і можна говорити, що вони можуть заповнити ту прогалину, яку наразі відчуває Росія», — сказав Рябих.
Політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист Віктор Андрусів висловив думку, що поява на фронті регулярної армії КНДР «серйозно міняє політичну ситуацію навколо війни».
«Фактично, це вступ у війну нової держави. Це поставить питання про зміну нашої підтримки перед партнерами і їх роль у війні. Назагал я поки слабо вірю в можливість залучення регулярної армії КНДР, але навіть якщо це відбудеться, я думаю катастрофи не станеться. По-перше, я б не переоцінював її боєздатність. Для розуміння: військовий бюджет КНДР близько 4 млрд дол. При такій великій армії це просто мізер. Це означає, що більшою мірою — це бутафорна армія, і що типово для диктатур купа фейків на паперах. По-друге, війна змінилась. Дрони та нові технології — це не те, до чого готували корейців. І перепідготовка займе час. По-третє, це точно призведе до нової відповіді партнерів. Хорошого, звісно, мало, але точно є одне — Путін відчайдушно шукає сили для продовження війни, а отже він на межі», — написав Андрусів.
Схожу думку висловив військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов, який зазначив в етері Еспресо, що потрібно заявляти на всіх міжнародних майданчиках про дії країни-агресорки, яка втягує у війну все більше країн.
«Що буде далі? Багато що залежить від проактивної позиції наших дипломатів, адже потрібно заявляти на всіх міжнародних майданчиках про такі дії й шукати компроміси, а також підтримку з боку наших західних партнерів», — вважає Селезньов.
Читайте також: Чи зможе Україна переконати союзників прийняти План перемоги після перенесення «Рамштайну». Пояснюємо
Залиште коментар