Дослідники ІМІ вважають, що це свідчить про нестабільність у медіасфері і значну залежність медійників від додаткових джерел доходу, а отже — про недостатній рівень оплати на основному місці роботи.
61% медійників мають додаткові підробітки крім основного місця роботи, 26% з них — не в медійній сфері. Про це свідчать результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів, проведеного Інститутом масової інформації у вересні 2024 року.
Згідно з результатами, медійники, що мають додаткові підробітки, переважно є ФОПами (76% опитаних ФОПів вказали, що мають понад одне місце роботи) та тими, хто працюють без договору з роботодавцем та отримують гроші просто на картку фізособи (64%).
Про додаткові підробітки також вказали 54% опитаних медійників, які є штатними працівниками. На четвертому місці — журналісти, які працюють за цивільно-правовим договором (50% розповіли про додаткові підробітки).
«Такий результат опитування може вказувати на нестабільність медіаринку і погані економічні умови, оскільки медійники змушені шукати додаткові джерела доходу через низьку оплату або нестачу сталих робочих місць», — вважають ІМІ.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/26de028ba9feecdbf4a7b234ca7949df.jpg
22% опитаних ІМІ медійників вказали свою місячну зарплатню у діапазоні від 15 до 20 тис. грн, тоді як у 2020 році про таку суму в дослідженні ІМІ казали 12%. Ще 21% респондентів заробляють від 5 до 10 тис. грн на місяць, 15% — понад 20 тис грн, по 11% — менше ніж 5 тис. грн. та більше ніж 30 тис грн.
Найменші відсотки в діапазонах до 5 тис. грн (10%), понад 50 тис. грн (7%) та понад 100 тис. грн (1%).
І хоча здається, що зросла частка тих, хто має стабільні середні зарплати (15-20 тисяч), порівняно з даними 2020 року, насправді з урахуванням зміни курсу долара економічна ситуація виглядає менш оптимістично.
«Хоча номінальні зарплати журналістів у гривнях зросли, їхня реальна купівельна спроможність знизилася. Фактично, заробіток у діапазоні 15-20 тис. грн у 2024 році, при курсі 41,2, відповідає приблизно $364-$485, тоді як у 2020 році заробіток у цьому ж діапазоні (15-20 тис. грн) при курсі 26,3 відповідав би приблизно $570-$760.
У доларовому еквіваленті заробітки фактично впали, що вказує на зниження реального рівня життя журналістів. Цей факт також свідчить про те, що зростання зарплат в медійній галузі не встигає за темпами інфляції та девальвації гривні, що є серйозним викликом для медійної сфери, оскільки працівники змушені шукати інші джерела доходу або додаткові підробітки, що є поширеною практикою в цій галузі», — зауважили в ІМІ.
2% опитаних ІМІ медійників, які взяли участь в опитуванні, вказали, що працюють в медіа на волонтерських засадах.
ІМІ звернув увагу й на те, що зарплати чоловіків-респондентів виявилися вищими приблизно на 13% від зарплат жінок-респонденток (29%), що вказує на необхідність впровадження гендерної політики та заходів щодо забезпечення рівності в оплаті праці в медіаіндустрії.
Дослідження проводилося з 1 по 30 вересня 2024 року методом кількісного анонімного онлайн-опитування за простою випадковою вибіркою серед потенційних респондентів — працюючих журналістів і редакторів. Усього було отримано 124 відповіді від українських медійників, що проживають в усіх регіонах України, на тимчасово окупованих територіях та закордоном. З них 64% жінок, 36% чоловіків. Максимальна похибка становить 5%.
Нагадаємо, у вересні «Детектор медіа» у співпраці з медіаконсалтинговою компанією Jnomics Media розпочав дослідження рівня оплати праці, мотивації та задоволення умовами роботи українських медійників «Медіабарометр». Його мета — з’ясувати тенденції та виявити проблеми у сфері оплати праці у вітчизняній медіагалузі для підвищення прозорості й ефективності управління людськими ресурсами.
Отримані дані допоможуть медіакомпаніям краще орієнтуватися в ринкових умовах, підвищити мотивацію працівників та створити більш привабливі умови праці. Організатори опитування закликають медійників долучатися до опитування та заповнювати анкету.
Фото: ІМІ
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись