https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/53fc318d6e586d55f9ad0ee46e3d8f0c.git
Як людина, за плечима якої десятимісячне вчителювання у середній школі, вважаю, що маю право це прокоментувати Зміст
По-перше, не забуваймо, що сфера освіти це сфера суспільних відносин. Безвідносно до форми власності закладу освіти — державної, комунальної чи приватної.
По-друге, перерви між уроками є невіднятним складником навчально-виховного процесу.
Це стосунки вчителя та учня, стосунки вчителів між собою та стосунки учнів між собою.
І видається щонайменше дивним, коли час на перервах в освітньому процесі прирівнюють до обідньої перерви (часу відпочинку) у трудових відносинах. Як кажуть в Одесі, «це дві великі різниці».
По-третє, в родині, з друзями, з Богом (Аллахом, Буддою) або з власною совістю розмовляйте якою завгодно мовою, хоч на есперанто.
Приватна (особиста) сфера життя людини гарантується Конституцією, та взагалі не є і не може бути предметом законодавчого регулювання з боку держави.
По-четверте, на тридцять четвертому році незалежності, коли завжди існувала єдина державна мова, уже нарешті припиняйте нити на тему української мови.
Читайте також: Захист російськомовності вбиває
Нам говорили, що кінотеатри не можуть бути українською, бо не ходитимуть глядачі. Ходять.
Нам казали, що газети та журнали не можна видавати українською, бо це економічно невигідно і рекламодавці не платитимуть гроші. Вигідно і платять.
Нам заявляли, що на радіо не може бути якісних україномовних пісень, бо ніхто не слухатиме. Є якісні пісні і їх слухають.
Вже навіть часом здавалося, що це колоніальне малоросійство і хохляцтво в головах людей ніяк не закінчиться…
На окупованих територіях, навіть у переважно україномовних частинах Запорізької, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей, російська мова — мова держави-агресора, якою вбивають і катують українців, є присутньою тотально — у школі та на роботі, в усіх громадських місцях, з будь-якої праски лунає лише російська мова. Про це та інше найкраще можуть розповісти українці, які потрапили в окупацію.
Хто дуже сильно знемагає від українського слова, то варто було виїхати туди, де вас ощасливлять російською мовою — у Росію чи Білорусь, а не тягнути «русскій мір» до України. Вслід за «русскім міром», як показала наша новітня історія, завжди приходять зі зброєю в руках ваньки з Рязані й Тули.
Тому ще раз повторюся: припиняйте нити.
Час уже перестати бути малоросами та хохлами.
Майте уже нарешті національну гідність!
Джерело
Про автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВК
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар