Сьогодні у рубриці «Говоримо українською!» дослідимо слово «тыква», його походження та український відповідник разом з Освіта 24.
Чому «тыква» і чому «гарбуз»
Ці овочі, яскраві символи осені – жовтого, помаранчевого, зеленого, сірого, білого, смугастого і навіть синього кольорів, здавна у традиціях та стравах українців. Та у мовленні українців можемо почути його російську версію позначення – «тыква». Але це вважається русизмом. Походження російського слова за версією словника Успенського, можливо походить від праслов’янського tyky чи tykati — «жиріти, товстіти». Однак. є інша версія: від грецького «sikuos» — «огірок».
Для позначення цього овоча в українській мові є слово «гарбуз». Це слово використовується переважно у нашій мові та має тюркське походження, ймовірно з половецької мови – харбуз, карбуз. Кримськотатарською мовою – къарпуз, персидською – Xarbuza «диня» (буквально, «ослячий огірок»). Як і в турецькій мові karpuz – то диня.
Оля Багній, автор і ведуча програми «Правильно українською» на Радіо Трек пояснила чому привильно вживати слово «гарбуз».
Пояснення слів кавун та гарбуз: дивіться відео
У ряді мов присутні і слово «тиква» і схожі до слова до «гарбуз», але вони мають різне значення. Мовні відмінності часто мають культурні і історичні причини.
Цікаво! В українській мові слово «тиква» позначає іншу рослину з тієї родини: лагенарію – плоди якої схожі на велику зелену грушу. А також ємності для води зроблені з того сухого плоду.
В українців є своя «тиква» і це не овоч
Словник української мови дає і інше тлумачення слова «тиква» – череп’яна посудина, подібна до глечика з дуже вузьким горлом, в якій носять або тримають воду, вино тощо.
Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, баклажки,
Все висушили [троянці] без остатку,
Посуду потовкли в шматки (І. Котляревський. Енеїда)
Пояснення про цю посудину й походження назви можемо почути від мовознавиці Світлани Пошивайло.
В українців теж є «тиква»: дивіться відео
Регіональні українські варіанти слова «гарбуз»
Ресурс «Давайте займемось текстом» у своєму фейсбуку провів опитування та зібрав регіональні варіанти слова «гарбуз».
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/38f943c30212df7b893c8e3942af0ec4.jpg
«Гарбузова» карта України / фейсбук «Давайте займемось текстом»
Також існують мовні варіанти позначення овоча в залежно від форми, розміру, призначення гарбуза.
Таракуца, ханька, горгопка, карафоньки — це про маленькі декоративні гарбузики.
Гарбузєта — це про маленькі.
Кашник та подібні слова — це про особливий сорт, що легко розварюється та дуже солодкий на смак.
Пекуча та подібні слова — це те саме, що кашник.
Цікаві факти про гарбуз
Гарбузи входять в родину Cucurbitaceae, що налічує близько 960 видів, до якої також належать кавуни, дині і кабачки. Батьківщина походження – Центральна Америка, зокрема Мексика. У нас гарбуз – це овоч, однак з ботанічного погляду – це фрукт. Плоди розвиваються з частин квітки, що оточують зав’язь, що класифікує їх як фрукти. Найбільший гарбуз у світі важив понад 1200 кілограмів! Він був вирощений у Бельгії у 2016 році. Гарбузи універсальний інгредієнт різних страв, від супів і рагу до десертів. А ще мають велику поживну цінність. Гарбузи є популярними осінніми прикрасами, особливо під час Хелловіну. З них вирізають ліхтарики, в які поміщають лампочку або свічку, що освітлює вирізане обличчя. Це традиція, що має кельтське та римо-католицьке коріння.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/76f3cfc7d6576ebd7064fd9ffaebf409.jpg
Гарбузяні голови на Хелловін / Ілюстративне фото
Гарбуз в українських традиціях
День гарбуза в Україні пропонують відзначати 30 жовтня, але походження цієї дати достеменно не відоме.
Гарбуз символізував господаря дому, голову родини та достаток. Це відображено у відомій пісеньці «Ходить гарбуз по городу». Її записала та зберегла відома письменниця та фольклористка Олена Пчілка.
Якщо хлопець сватався, а дівчина не бажала виходити за нього заміж, вона дарувала йому гарбуза, що означало відмову. В суспільстві це вважалося великим соромом для хлопця та його родини. І вдруге до цієї дівчини він свататися уже не міг.
Тому, в українській мові є такі фразеологізми, як-от: «дати гарбуза» та «годувати гарбузами», «покуштувати печеного гарбуза» (у значенні – відмовити в сватанні), «як виросте гарбуз на вербі» (ніколи не буде), «вхопити гарбуза» та «піти з гарбузом» (отримати відмову).
У деяких регіонах України існувала традиція, коли на Святвечір господар вносив до хати гарбуз, прикрашений колосками пшениці. Родина катала його по підлозі від столу до порогу, вважаючи, що це принесе добробут у наступному році. Потім гарбуз клали на сіно під стіл, а ноги ставили на нього. Першу ложку куті також клали на гарбуза. Такий гарбуз теж називали «дідухом».