https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/0b8d2a552ef09a4a8d1155c6efeeec3c.git
Насправді візит Путіна до Туркменістану не був випадковим, тому що там відбувався форум з діалогу культур за мир Зміст
Про це розповів сходознавець, кандидат історичних наук, науковий співробітник сходознавчого відділення Фрайбурзького університету Михайло Якубович у етері телеканалу «Еспресо».
«Це абсурдно, але всі військові диктатури люблять мир. Хоча Туркменістан заявляє себе як абсолютно нейтральну країну, і в певному сенсі це так і є. Він, до речі, не входить до ОДКБ і в конфліктах сусіднього Киргизстану і Таджикистану, афганській війні та інших негараздах виявляв себе дуже стримано. Треба віддати належне їхньому третьому очільнику. Туди також прибув Токаєв з Казахстану, якого дуже урочисто зустрічали. Пізніше прибули сусідні лідери. Швидше за все, обговорювалось питання контролю над Центральною Азією, тому що в Росії були побоювання, що Центральна Азія попливе кудись чи то в бік Китаю, чи то в бік країн, де переможні нібито ісламські революції. Але наразі в Центральній Азії більш-менш стабільні режими. Ці режими нещодавно проводили форум разом з Німеччиною, центральноазійсько-німецький форум, куди їздив канцлер Шольц. Це відбувалося в Казахстані, і тут треба було трохи це перебити, готуючи саміт БРІКС, Путіну треба було на один день буквально туди прилетіти, щоб показати, хто в домі господар. Хоча насправді багато цих країн на рівні різних широких верств населення та опозиційних партій мають певну антиросійську риторику. Простіше кажучи, якби не вплив Росії, то, мабуть, жодна з цих країн не втримала б свої діючі еліти», — зазначив він.
З Іраном ситуація така, що Росія хоче створити вантажний морський сухопутний коридор, каже Якубович.
В Ірані є такий порт, як Бендер-Аббас, це вихід на Індію, вихід на Китай. До речі, найбільший покупець іранської нафти зараз — це Китай. Іран вийшов за обсягами продажу нафти на рівень приблизно 5-7 років тому, тобто досить багато продають. Вони хочуть налагодити залізничне сполучення. З Азербайджаном є питання, як далі вести цю гілку через Каспійське море. Адже море — така річ, що в добу розвитку морських дронів і літаючих апаратів можуть бути проблеми з цим. Азербайджан не дуже хоче виступати транзитером, тим більше військових вантажів, і вони починають промацувати Казахстан, Узбекистан, Туркменістан. Туркменістан має величезний кордон з Іраном, хоча Туркменістан на це не підпишеться. Так само, як зараз, коли промацувалося питання з якоюсь там валютною системою БРІКС, щоб стати замінником долара чи юаня, в цих країнах особливої ініціативи теж немає. Вони на публіку всі з Путіним погоджуються, їздять до Москви. Але насправді вони тримаються вичікуючи і намагаючись диверсифікувати свої зовнішньополітичні контакти», — розповів сходознавець.
Президент Туркменістану диверсифікує свої візити, телефонні дзвінки, їздить по різних країнах, приймає делегації. На рівні торговельно-економічного співробітництва вони з Кореєю нормально працюють, а в Європі працюють з Німеччиною, зауважив Якубович.
«Вони в обличчя Путіну кажуть, що все добре, але військової підтримки не надають. Питання санкцій та торгівельні речі вирішують не лише вони. Тому тут питання не стільки російсько-іранських відносин, скільки показати, яку роль у цьому може зіграти Центральна Азія. Лідери центральноазійських країн не дуже хочуть повністю стати не лише придатком Росії, а й мостом, по якому Росія та Іран будуть вирішувати свої темні справи. Тобто це тривала гра за Центральну Азію, в яку, як бачимо, включився Іран», — резюмував він.
В Міністерстві закордонних справ України відреагували на візит російського диктатора Володимира Путіна до Туркменістану: у відомстві нагадали, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт.
Залиште коментар