Нам намагаються підсунути поразку під назвою «мир»

Очевидно, тій стороні, яка має гроші. Адже вона переозброїться й продовжить війну.

Визнання поразки, а не мир
Якщо дві сторони хочуть домовитися, й одна вимагає від іншої чимось поступитися, а сама нічим не готова поступитися, то яка ймовірність домовленості?

Якщо третя сторона схиляє до домовленості ці дві, але не готова сама нічого дати від себе, то чи збільшує це ймовірність домовленості?

Від України зараз вимагають поступитися територіями (й людьми), можливим членством в НАТО, різними іншими речами (на кшталт статуту російської мови або щось нове придумають). Натомість Росія не готова поступитися нічим. Захід не готовий поступитися нічим, не готовий фінансувати переозброєння під час нетривалого миру, не готовий дати якісь безпекові гарантії.

Це не мир, це визнання поразки, бо перерва триватиме недовго, й переозброєна російська армія рушить далі.

Активне просування російською пропагандою й західною журналістикою ідеї про те, що домовленість вже фактично досягнута, є лише тиском на українське суспільство й політиків. Так гопник, який намагається відібрати у вас гаманець, який ви активно не віддаєте, ввічливо пояснює вам, що ви з ним фактично вже досягли домовленості про передачу гаманця новому власнику.