Оголошення главою Чечні «кровної ворожнечі» сенатору Сулейману Керімову означає, по суті, ультиматум Путіну, вважає журналіст Вадим Денисенко. Перед нами — початок нового політичного серіалу, який так чи інак призведе до зміни конструкції влади в Росії.
Кровна помста Кадирова. Що це означає для російських еліт
Рамзан Кадиров пригрозив кровною помстою сенатору від Дагестана, лезгину за національністю, Сулейману Керімову. Причина помсти — нібито замовлене вбивство Кадирова. Реальна причина — як буде поділено компанію Wildberries, один із найбільших маркетплейсів в РФ.
Керімов свого часу прямо натякнув, що цю компанію йому пообіцяв особисто Путін. А це означає, що вирішення цього питання було прямою гарантією Путіна.
Перестрілка в центрі Москви, коли чеченці вбили двох охоронців-інгушів, не призвела до жодних міжетнічних сутичок. Ба більше, після цих подій відбулася зустріч «старійшин» інгушів та чеченців (очолював Делімханов). Суть цієї зустрічі звелася до звинувачень інгушів в порушеннях шаріату та до ритуальних заяв про мир. Простіше кажучи, Кадиров переводив уже тоді бандитські розборки в русло мусульманського права.
Заява про кровну помсту — це спроба перебити «слово Путіна» «традиційними звичаями», які є частиною пакту між Путіним та Кадировим.
Кадиров демонструє оточенню і російським елітам, що він не може програти, навіть якщо він протистоїть Путіну. Просто так здатися — означає, що далі роль чеченців в «охоронному бізнесі» у всій Росії падатиме. Треба віддати належне Кадирову — він знайшов формат, який не прямо підставляє Путіна. Адже він апелює не виключно до понятійних речей, а загортає їх у традиційні проторелігійні конструкції. І тим самим виводить з-під прямого звинувачення Путіна.
Звичайно, з погляду імператора, всі ці кадирівські конструкції є все-таки ультиматумом. І Путін прекрасно розуміє, що всі чекають на його реакцію. Також усі знають стиль Путіна, який тягне час, перш ніж щось вирішувати. Але варто нагадати: еліти тільки почали забувати, як Путін, давши слово не вбивати, убив Пригожина. І тут є нова історія — Путін пообіцяв Wildberries Керімову і (не) може захистити його. Путін має одночасно захистити Керімова й «задовольнити» Кадирова.
Власне, від того, як він вчинить, залежатиме його репутація як імператора, людини, яка вирішує все безоглядно на умовності. Раніше в таких випадках він завжди карав обох. Правда, ступінь покарання був різним. Класичний приклад — судовий процес «Сєчін проти Улюкаєва». Улюкаєва посадили, Сєчін залишився керівником «Роснєфті», але втратив вплив.
Тут ситуація складніша — Путін не може не покарати Кадирова, але як це зробити без втрат статусу-кво в Чечні, незрозуміло. Тому це початок серіалу. Довгого, але який обовʼязково завершиться або втратою впливів Кадирова, або повтореннями демаршів від низки менш впливових, але не менш нахабних гравців. Багато в чому це повторення 90-х, тільки на новому етапі розвитку і при сильнішій, та водночас корумпованішій державі.
Є ще один важливий аспект: після того, як Патрушева понизили в статусі, в Росії зник інститут «координатора» силовиків, і тепер всі вони напряму підпорядковуються Путіну. Тобто, вони координуються спорадично і ситуативно. А така свобода дій має з часом привести до певних дисбалансів в репресивній (щодо економічних, а не політичних гравців) системі.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці «Думки» несе автор.
Джерело
Важливо
«Вони замовили мене»: Кадиров оголосив «кровну помсту» трьом депутатам у РФ