Про це AgroPortal.ua повідомив професор кафедри генетики, селекції і насінництва сільськогосподарських культур Білоцерківського національного аграрного університету Зеновій Сич.
«Потрібно чітко знати, які сорти йдуть на переробку, на насіння, а які є суто столовими. Надважлива інформація — які сорти перезапилюються між собою. Є ті, що потребують повної ізоляції від 500 м до 2 км. Тож основна проблема насінництва — це перезапилення сортів. Фермерів найбільше цікавить неперезапилене насіння. Водночас вони не хочуть купувати чистосортне насіння, а вибирають дешевше, що частіше вже перезапилене іншими сортами», — розповідає Зеновій Сич.
Він додає, що 75-80% фермерів використовують вітчизняне насіння. Потенціал вітчизняних сортів перебуває у межах 500 кг/га, а вихід насіння — 1,2-1,3%, а закордонні можуть давати 800 кг/га і навіть 1 т/га. Наприклад, вихід насіння сортів типу Турки та Болгарки складає 1,4-1,5% від маси гарбуза.
«Вітчизняні сорти, за винятком сортів Лель і Маслянка, ніколи не створювалися спеціально для насіння, це продовольчі гарбузи та на корм. На перше місце ставилися товщина м’якуша, соковитість, щоб переробляти на соки та пюре, а насіння було побічною продукцією. Тоді як зараз цінується саме насіння», — пояснює Зеновій Сич.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua