Ситуація на фронті, російський бюджет війни, балансування Словаччини та Угорщини, президентські вибори в Молдові.
«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.
Телеканали: «FreeДом», «1+1»
У блоці каналу «Freeдом» військовий експерт Сергій Грабський заявив, що у війні Росії проти України можна винести за дужки такий чинник як погодні умови, адже наступальні та оборонні операції здійснюються невеликими групами піхоти, які не так сильно залежать від погоди.
Головний консультант НІСД Іван Ус оцінив рівень військових видатків російського бюджету на наступний рік у 71%. Дефіцит бюджету через це зростає утричі порівняно з проєктним планом і вже майже не може покриватися за рахунок Фонду національного добробуту. Сміливо можна сказати, що Росія воює за рахунок пенсіонерів, бо гроші на армію беруть зі скорочення соціальних виплат, зауважив Ус.
Політичний коментатор Ігор Чаленко висловив думку, що від припинення спілкування та співпраці між Україною та Словаччиною більше втратить наша країна-сусідка, тому прем’єр Роберт Фіцо і зустрічається зі своїм колегою Денисом Шмигалем вже вдруге, що загалом є хорошим знаком. Проте висловлювання Фіцо про бажання їхати до Москви і протидію вступу України до НАТО йдуть врозріз із загальноєвропейськими лініями і є неприйнятними.
Кандидат політичних наук Станіслав Желіховський розповів, що Угорщина через поганий економічний стан змушена балансувати між різними джерелами фінансування. Зазвичай країни в такому випадку намагаються шукати нові ринки або здійснювати трансформацію, але уряд Віктора Орбана ставить себе у залежність від держав, які кидають виклик вільному світу, зазначив Желіховський.
Російська політична аналітикиня Ольга Курносова пояснила, чому у бюджеті Росії закладено 137 мільярдів рублів на пропаганду: Соловйову та іншим пропагандистам потрібно якось компенсувати те, що вони не можуть більше поїхати на озеро Комо чи Лазурний берег. Також фінансування потребують фабрики тролів, які функціонують навіть після смерті Пригожина, та армія хакерів.
Депутат парламенту Молдови Оазу Нантой пояснив відмінність нинішньої виборчої кампанії у своїй країні від попередніх: раніше Росія шантажувала Молдову придністровським питанням, проте зараз Євросоюз чітко дав зрозуміти, що Молдова може стати членом ЄС і без його вирішення, а територія окупованого Росією Придністров’я поступово мирно реінтегрується. Попри це, росіяни намагаються лякати суспільство історіями про те, що після переобрання Мая Санду оголосить війну Придністров’ю чи мілітаризує країну за рахунок пенсіонерів.
У блоці «1+1» авіаційний експерт Анатолій Храпчинський повідомив, що Росія починає активніше шукати технологічні рішення для ведення війни, проте її бажання не відповідають рівню можливостей, адже «суттєву базу людей, які могли розробляти хороші речі, втрачено за рахунок міграції».
Російський опозиційний політик Геннадій Гудков зазначив, що Путін страшно боїться за власне життя, тому нібито змінив людей, відповідальних за його охорону, і наказав вжити безпрецедентних заходів безпеки.
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись