https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/0f4214c87237755e472275ebf1e2a08b.git
Щоб це зрозуміти, треба розібратися з термінологічною плутаниною Зміст
Лише один ключовий фактор невизначеності, який бачить Захід, — сила чи слабкість влади в Москві — породжує два сценарії: консолідація імперії чи її колапс. У західній одновимірний моделі інших факторів (отже, й інших сценаріїв) нема.
Два ключових фактори невизначеності, які бачимо ми, — сила чи слабкість влади в Москві та сила чи слабкість влади в регіонах — породжують 4 сценарії: консолідація імперії, колапс, контрольована дезінтеграція, перебалансування влади.
Перебуваючи в пастці москвоцентризму, Захід (як аналітики, так і політики й дипломати) не бачать чи не визнають другий, регіональний фактор невизначеності.
Читайте також: Війни російської псевдоопозиції: хай чубляться
Це, по-перше, зациклює їх на двох сценаріях, обмежуючи рамку лише поганими сценаріями; по-друге, породжує розбіжність в розумінні термінології.
Для нас деімперіалізація, деколонізація — це посилення регіонів, а далі вже або керована дезінтеграція, або перебалансування (рефедералізація). Для них деімперіалізація, деколонізація — це хаотичний колапс, якого вони бояться понад усе. Саме тому ми використовуємо у спілкуванні з Заходом (де не визнають народів та регіонів і відтак мають одновимірну модель) термін «рефедералізація», бо всі інші слова мають різні значення в нашій двовимірній моделі та в їхній одновимірній.
А між собою, у спілкуванні з національними рухами, з нашими однодумцями на Заході, Сході й Півдні — з тими, хто розуміє двовимірну модель, яка ґрунтується на визнанні існування російських регіонів, — ми можемо сміливо використовувати будь-які терміни.
Джерело
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар