supadupanews

Білорусь може відірватися від Росії: Жданов – про ознаки таємної домовленості Лукашенка із Заходом

Полковник запасу Олег Жданов оцінив імовірність проведення білоруської операції ЗСУ і спрогнозував, як відповість Росія, щоб не втратити Білорусь.

Нардеп від партії Слуга народу Олег Дунда заявив про необхідність перенесення бойових дій на територію Білорусі, крім Курської та Брянської областей Російської Федерації. На його думку, це був би серйозний удар під дих Москві, адже білоруські війська, як стверджує нардеп, склали б зброю, навіть якби на білоруську територію зайшло невелике угруповання ЗСУ.

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв’ю Главреду розповів, наскільки доцільно Україні розпочинати білоруську операцію, що це дасть і які ризики створить для низки українських областей, у якому разі Лукашенко може не віддати наказ армії чинити опір ЗСУ, а також чи може Білорусь бути відірвана від Росії.

Як ви оцінюєте доцільність початку військових дій на території Білорусі? Чи потрібно це зараз Україні, що б це дало?

Ми запізнилися, поїзд пішов. Переносити бойові дії на територію Білорусі потрібно було ще 2022 року, коли звідти в Україну вторгалися російські війська. Саме тоді був сенс завдавати ударів по тилових об’єктах, базах зберігання, забезпечення і ремонту.

Сьогодні для подібної операції немає підстав. Ну, завдамо ми удару – і що далі? Хіба Білорусь сьогодні нападає? Ні. Безумовно, Білорусь має понести частку відповідальності за свою роль у цій війні. Позов України буде не тільки проти Російської Федерації, а й проти Білорусі, і репарації потрібно вимагати з обох держав. Однак для відкриття білоруського фронту в нас сьогодні немає прямих підстав.

Хоча РФ зосереджує військові запаси на території Білорусі. Тільки за дев’ять місяців 2024 року Росія завезла 2,5 тисячі тонн боєприпасів для авіації, систем ППО та артилерії.

А це не є підставою для нас, щоб завдати ударів по місцях зберігання боєприпасів?

Ні. Річ у тім, що минулого року приблизно таку саму кількість боєприпасів Росія вивезла зі складів Білорусі. Відповідно, Лукашенко завжди може сказати, що Росія просто повернула те, що брала.

Крім того, просто накопичення боєприпасів, якщо вони не становлять прямої загрози для України, не дає нам підстави бити по складах, де знаходяться ці ракети.

Іншими словами, в України сьогодні немає вагомого приводу, щоб почати операцію в Білорусі, і вона просто не буде виправдана?

Йдеться не тільки про те, що у нас немає підстав для початку такої операції, а й про те, що вона передбачає величезні ризики для нас – «війна на два фронти». Ми і так зараз воюємо на три фронти, відкривати ще й четвертий – а ми це потягнемо, перебуваючи фактично в напівоточенні?

Яке угруповання наших військ знадобилося б для операції в Білорусі? Це вимагало б значних сил?

Звичайно. Для вторгнення в Білорусь нам потрібне приблизно 200-тисячне угруповання. У білорусів чисельність армії становить 60 тисяч осіб, і це без мобілізації, без розгортання. Відповідно, нам потрібно мати перевагу хоча б у 2,5 рази, тобто 150-200 тисяч осіб для такої операції.

Крім того, не варто забувати, що за Білорусь одразу ж впишеться Росія. Вона наростить зусилля на лінії фронту, атакуючи наші позиції, а, можливо, і завдасть іншого удару. У цьому разі у РФ будуть підстави для застосування ядерної доктрини.

Хоча навіть після входження ЗСУ на територію Росії Путін не задіяв ядерної доктрини – Конституцію РФ він і тут топче ногами й викидає в смітник. У разі, коли іноземні війська перебувають на території російської держави, Конституція РФ зобов’язує президента захистити державу всіма способами. Згідно з міжнародним правом, ядерна держава не може застосовувати ядерну зброю проти неядерної держави, тобто РФ не можна було застосувати ядерну зброю по Україні. Однак останні зміни, внесені Путіним до військової доктрини РФ, відтепер дозволяють використовувати ядерку і проти неядерних держав. Причому достатнім приводом для цього є навіть не вторгнення військ іншої країни на територію РФ, а вогневе ураження цілей на російській території. Україна вже завдала безліч ударів по території Російської Федерації, зокрема по аеродромах, але відповіді не було. Днями ми навіть бахнули альма-матер підготовки російських офіцерів – Московське ВОКУ, але відповіді немає.

У разі початку операції ЗСУ в Білорусі Лукашенко може не віддати наказ білоруській армії чинити опір, вважає Жданов / сайт КремляЯрс вийшов на бойове чергування, але ще невідомо, з якої причини вийшов – чи то через ротацію на бойовому чергуванні, чи то через те, що потрібно полякати Захід. Адже Ярс до України буде дуже погано діставати, оскільки його мінімальна дальність – 6 тисяч км. Тобто ближче, ніж на 6 тисяч, він не може стріляти: ракета просто не встигне відпрацювати елементи траєкторії на відстані меншій, ніж 6 тисяч км. Якби Ярс розгорнули на Далекому Сході, припустимо, Нижньотагільська дивізія вийшла б на бойове чергування, то тут можна було б почухати потилицю. А так, Ярс вивели в Новосибірську, відповідно, потилицю потрібно чухати в Берліні та Парижі.

Росія вивела Ярс на бойове чергування в Новосибірську / ГлавредЗахідні країни якраз і бояться ядерного витка, на них це подіє. Україна вже лякана і не особливо реагує на подібні речі. Хіба не так?

Так, на Заході перелякані.

У заяві 12-ти країн на чолі з Китаєм, яка фактично є прямим зверненням до Путіна, йдеться, по суті, про одне: навіть не думай завдавати ядерного удару, у цьому конфлікті застосування ядерної зброї неприпустиме. І Путін навряд чи не послухається Китай, тому що той може просто його переїхати, як каток курку.

Поясніть, чому ви вважаєте, що Росія впишеться за Білорусь, якщо Україна почне операцію на білоруській території? Адже Росія на входження ЗСУ в Курську область особливо не відповідала, чому вона тоді через входження в Білорусь має настільки напружуватися?

У Курській області ми припустилися стратегічної помилки політичного характеру – ми гарантували, що не будемо анексувати Курську область. Одразу ж, входячи туди, ми сказали, що нам чужі території не потрібні, мовляв, ми полякаємо і віддамо. Путін зрозумів, що Курська область нікуди не дінеться.

Усе було б інакше, якби ми промовчали, а ще краще – запросили б на підконтрольні нам території Курщини РДК і Легіон «Свобода Росії», нехай би вивішували там свої прапори й оголошували про створення «нової Росії». Ось у цьому випадку Путін би рвав і метав.

А так, Путіну нема чого було поспішати і витісняти українські війська з території Курської області.

У військовому сенсі ця операція, безумовно, була для нас корисною, адже ми скували частину сил противника – угруповання чисельністю 35-38 тисяч осіб. Повноцінна загальновійськова армія РФ нам би наробила багато нервів на східному фронті, а так, вона воює в Курській області та громить свою ж територію разом із російськими громадянами, що створює суспільний резонанс.

А от Білорусь – союзник Росії. У Москви і Мінська стратегічний договір про взаємодопомогу. Це як США та Ізраїль – що б там не заявляли американські політики, Пентагон свої зобов’язання виконує від «а» до «я»: пригнав туди купу військ, авіацію, літаки-паливозаправники, дав 1,9 млрд доларів на озброєння і боєприпаси для армії оборони Ізраїлю. І якщо буде удар, я впевнений, американці або дадуть Томагавки, або запустять їх зі своїх кораблів.

А Росія що зробить, щоб захистити Білорусь?

Те саме зробить і Росія. І перекидання Росією в Білорусь боєприпасів може свідчити про те, що саме до такого варіанту вона готується: ми спробуємо перенести війну в Білорусь, і вона вдарить. Тому що везуть білорусам боєприпаси для авіації.

Авіації у Путіна дуже багато. Це піхоту йому важко з фронту знімати, тому що її зараз не вистачає, а перекинути авіаційну бригаду в Білорусь і потім прасувати Україну на далеких дистанціях він цілком може. Тих самих ракет Х-59 у Росії тисячі на складах, КАБів – десятки тисяч (вони ці комплекти роблять, як колись казав Хрущов, «як сосиски»). І ми не знаємо, що з цими КАБами робити.

Відповідно, якщо ми почнемо операцію в Білорусі, КАБи з білоруської території полетять уздовж кордону України на 100-110 км: по Житомирській, Рівненській, Волинській та Київській областям, а також по двох атомних станціях.

Росія може почати утюжити Україну КАБами з території Білорусі, вважає Жданов / Інфографіка: ГлавредХіба Росії потрібен привід у вигляді заходу українських військ до Білорусі для того, щоб закидати Україну КАБами з території Білорусі?

Так, зараз уже потрібен. У 2022 році був розрахунок на бліцкриг, і в основу ідеології цієї війни лягала ідея про те, що переможців не судять. Якби на четверту-п’яту добу російські війська увійшли до Києва, і наші політики здали б країну, то Путін був би на білому коні і з шашкою наголо. І ніхто б із нього нічого не питав.

А сьогодні ситуація кардинально змінилася. Сьогодні всі у світі прекрасно розуміють, що Путін – агресор, що він намагається завоювати Україну, і розв’язання нового конфлікту йому вже не спустять із рук. Тому Путіну потрібен привід.

Яка ймовірність, що Україна все ж здійснить спробу білоруської операції?

Складно сказати.

Припускаю, що може бути стратегічний задум. Не наш, а Заходу. Задум, який полягає в тому, щоб дати шанс Білорусі піти з-під контролю Російської Федерації під гарантії безпеки Лукашенка.

Якщо українські війська увійдуть до Білорусі, і білоруська армія не чинитиме великого опору, фактично складе зброю, Лукашенко погодиться на демократичні перетворення в країні під гарантії власної безпеки.

У Путіна зараз немає вільних військ, тобто сухопутні війська в Білорусь він не введе (він не зніме армію і не перекине 10-50 тисяч осіб, щоб прикрити Білорусь). Лукашенко в такій ситуації може заявити про готовність провести вибори, щоб уникнути кровопролиття. Зверніть увагу, що Лукашенко мало не щомісяця строчить укази щодо помилування політв’язнів.

Білорусі можуть дати шанс піти з-під контролю РФ під гарантії безпеки Лукашенка, вважає Жданов / фото: скріншот із відеоЗаява Лукашенка про те, що він не вічний, і в Білорусі буде новий президент, із тієї ж серії?

Тут справа в іншому – у погрозах з боку Путіна, який тиснув на Лукашенка, щоб Білорусь вплуталася у війну. Лукашенко почав розгортати свої Полонези, реактивні системи залпового вогню, намагався зобразити індустріальний гуркіт, мовляв, ніби як він там техніку виводить. Але що ми бачимо зараз: усі білоруські війська повернулися в пункти постійної дислокації (ППД), тишком-нишком під виглядом переведення на експлуатацію в осінньо-зимовий період із кордону зняли танковий батальйон і відправили в ППД. А цей танковий батальйон стояв в укріпрайоні, танки були закриті в окопи.

Ось тому в мене з’являється думка про те, що початок нашої операції в Білорусі може бути домовленістю із Заходом на перспективу, щоб відірвати Білорусь від Росії.

Наскільки для Росії зараз було б болісно втратити Білорусь і Лукашенка?

Дуже болісно в ідеологічному сенсі. Адже як тоді ідея «братнього народу»? Як же тоді ідеологія союзної держави? Адже тільки Білорусь погоджується вести розмови про союзну державу, а всі інші шарахаються від Росії, як чорт від ладану, щойно заходить мова про союзну державу.

Тобто йдеться про політичний, символічний та ідеологічний удар по Росії і Путіну?

Звичайно! І це був би нищівний удар по Путіну.

Хочу повернутися до того, що ви говорили про загрозу ядерного удару і можливі удари РФ по наших атомних станціях. На ваш погляд, захід ЗСУ в Білорусь буде для Росії достатньою підставою для використання в цій війні «ядерної карти»?

Це буде вже не просто формальний привід. Сили безпеки і Союзна держава існують не тільки на папері, а й у житті. Вторгнення в Україну починалося саме з того, що РФ і Білорусь провели навчання з перевірки готовності сил безпеки Союзної держави.

Також існує договір між Росією і Білоруссю про союзництво, і він теж дає формальний привід для застосування ядерного озброєння.

А, крім того, факт нещодавньої зміни ядерної доктрини РФ.

Утім, усе, що стосується ядерної зброї, – це більшою мірою не військова, а політична історія. Не думаю, що сьогодні навіть Орбан і Фіцо, великі друзі Путіна, згодні на те, щоб Росія влупила ядерною бомбою по Україні, бо і Угорщина, і Словаччина мають із нами спільний кордон. Куди піде радіоактивна хмара, сказати не може ніхто. Усі пам’ятають Чорнобиль: де була ЧАЕС, а де Нідерланди, і, тим не менш, у Нідерландах спрацювала сигналізація на атомній станції, там же випав радіоактивний дощ.

Європа буде готова розбомбити будь-які об’єкти в Росії, якщо тільки помітить пересування ядерного боєзаряду. А помітити це не так складно: ядерний боєзаряд має властивість залишати радіоактивний і тепловий слід. Тому, щойно контейнер викотять із бункера, про це знатиме весь світ.

Можна хоч десять Ярсів поставити на бойове чергування, але якщо в голові Ярса немає ядерного боєзаряду, то це просто болванка ракети.

Дунда зазначав, що навіть якщо невеликий підрозділ українських військ зайде на територію Білорусі, то білоруська армія просто складе зброю. Наскільки ймовірно, що білоруські війська не будуть воювати?

Дуже складно оцінити правдивість цих слів. Такі оцінки робляться тільки на підставі агентурної розвідки, інакше легко помилитися. Це та стратегічна помилка, якої припустився 5-й департамент ФСБ, що проводив заміри настроїв в Україні, коли переконав Путіна, що тут не буде опору, і українці зустрічатимуть російські війська з хлібом-сіллю.

Це глибинна річ, і потрібно дуже добре знати соціальну ситуацію в Білорусі, щоб сказати напевно, чи будуть білоруські війська чинити опір чи ні. Якщо першим у межах цієї операції піде полк Калиновського під білоруським прапором, то, можливо, і не будуть. Адже білоруси вивішували цей прапор на балконах, їх били кийками і калічили саме за нього.

А, з іншого боку, наказ є наказ. Якщо Лукашенко віддасть наказ, силові структури можуть його і виконати. Адже в Білорусі дуже сильні КДБ і розвідка. Згадайте, як там боролися з протестами – їх фактично втопили в крові.

Тому – 50/50.

Точно на це питання може відповісти хіба що Буданов. А також американці і британці – західні розвідки знають ситуацію. Якщо домовленість, про яку я говорив вище, існує, то Лукашенко може і промовчати, не підписати наказ про відкриття вогню. І тоді все обійдеться малою кров’ю.

Хто такий Олег Жданов
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – полковник запасу ЗСУ, український військовий аналітик, блогер.

З 2016 року часто виступає не тільки на українському телебаченні та в пресі, а й дає коментарі міжнародним ЗМІ. Відкрив власний ютуб-канал, у якому випускає відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.