Докторка економічних наук і доцентка Національного університету біоресурсів і природокористування України розповіла, як через зміни в архітектурі банківського сектору можна домогтися економічного зростання України, а також про значущість освіти для динамічного розвитку економіки.
У липні ВВП України зріс на 2,7%, загалом за перше півріччя 2024 року економіка країни показала позитивну динаміку. Це свідчить про здатність української економіки стійко розвиватися в умовах кризи. Зумовлене зростання, зокрема, високою адаптивністю до складних умов і досвідом реагування на виклики — наприклад, можливість забезпечувати стабільний доступ до електроенергії. Інший фактор, що впливає на економічне зростання країни — робота банківського сектора. Як вважає доктор економічних наук та доцент кафедри фінансів Національного університету біоресурсів і природокористування України Вікторія Рудевська, надалі зміцнити позиції та примножити їх допоможе ефективна бізнес-архітектура банківського сектору, а саме підпорядкування її цілей економічному зростанню України. Ми поговорили з експерткою про роль банківської системи в розвитку економіки, про майбутнє банківської освіти та як готувати нових фахівців для динамічного розвитку економіки України.
— Вікторіє, в умовах, коли економіка України демонструє зростання на 2,7% у липні та позитивну динаміку за півріччя, на вашу думку, яку ключову роль відіграють банки в підтримці цього зростання? Що змінилося в їхніх стратегіях за останні роки?
— Банківський сектор завжди був одним із ключових елементів економічної стабільності та розвитку. Останніми роками банки змушені були не тільки адаптуватися, а й стати гнучкішими в стратегічному плані. Ключові зміни стосуються диверсифікації фінансових продуктів, активнішої цифровізації та посилення ризик-менеджменту. Це дає змогу не тільки стабілізувати фінансові потоки, а й залучати інвестиції в національну економіку. Важливим фактором стало те, що банки, особливо державні, активно підтримують малий та середній бізнес, що є фундаментом для відновлення економіки. Їхня роль полягає в наданні ліквідності та доступних кредитних ліній для бізнесу, що безпосередньо впливає на економічне зростання. Надалі я також бачу перспективи для розвитку в дотриманні концепції підпорядкування власних цілей банків економічному зростанню країни. Для цього необхідно відкоригувати бізнес-архітектуру банківського сектору.
— На тему «Впливу бізнес-архітектури банківського сектору на економічне зростання України» ви проводили дослідження та отримали ступінь доктора економічних наук. Розкажіть, у чому полягає її концепція?
— Наша основна мета була визначити перспективність розвитку бізнес-архітектури банківського сектору країни через державно-приватне партнерство. У дослідженні ми обґрунтували концепцію підпорядкування цілей банківського бізнесу меті економічного зростання країни, що базується на принципах: еквівалентності відносин, системності, поліпшення конкурентного середовища, соціальної відповідальності, сталої комунікації уряду, банківської системи та суб’єктів господарювання, інклюзії. Для цього ми враховували ризики та приділяли увагу тому, щоб приватні інтереси банків відповідали національним і суспільним завданням для сприяння економічному зростанню. За основу механізму формування соціально відповідального банківського сектору ми брали державно-приватне партнерство. Що стосується розроблення «бізнес-архітектури банківського сектору», то ми використовували фінансово-економічний, інструментальний та структурно-кластерний підходи тощо. А забезпечення оптимізації бізнес-архітектури банківського сектору, яка б сприяла економічному зростанню, передбачає переорієнтацію банківського нагляду на запобігання виникненню внутрішньокластерних ризиків, які можуть уповільнити економічне зростання. Це можна реалізувати на основі запропонованої моделі інтеграції методології SREP(процес оцінки нагляду та аналіз — прим. ред.) та аналізі впливу бізнес-архітектури банківського сектору на економічне зростання.
— Розкажіть, про SREP і наскільки критична для економічного зростання інтеграція банківських бізнес-процесів відповідно до цієї методології та інших наглядових практик? Як це впливає на адаптацію банківського сектору до сучасних викликів?
— Інтеграція SREP є важливим кроком для підвищення стійкості банківської системи в умовах сучасних викликів. Цей методологічний підхід допомагає банкам точніше оцінювати свої ризики, своєчасно виявляти потенційні проблеми та реагувати на них. Це особливо важливо в умовах нестабільності. Крім того, SREP(процес оцінки нагляду та аналіз — прим. ред.) дає змогу гнучко підлаштовувати бізнес-процеси під зовнішні виклики — чи то енергетична криза, чи то логістичні проблеми. Завдяки таким наглядовим практикам, банківський сектор стане більш стійким до шоків, що, своєю чергою, підтримуватиме стабільність в економіці та сприятиме її зростанню.
— У науковій роботі ви пропонуєте перейти до принципово нового регулювання сектора для зниження системних ризиків серед банків з однаковими бізнес-моделями. Як ви бачите майбутнє цієї методології в Україні, і як вона може стати інструментом для зміцнення фінансової стійкості?
— Мезо-пруденційне регулювання дає змогу враховувати системні ризики не тільки на рівні окремих банків, а й на рівні цілих груп фінансових установ зі схожими бізнес-моделями. В умовах України це особливо актуально, оскільки банківська система неоднорідна, і ризик одного банку може вплинути на всю групу. Майбутнє мезо-пруденційного регулювання я бачу в його активній інтеграції в національну банківську політику з акцентом на раннє виявлення ризиків. Це допоможе запобігти кризам і підвищити стійкість усієї фінансової системи. Для країни з нашими економічними викликами така методологія може стати потужним інструментом для стабілізації та подальшого зростання економіки.
— Концепція наразі захищена авторським правом. Подальше опрацювання цієї ідеї отримало свій розвиток у науково-прикладній темі, яка розроблялася на базі науково-дослідної частини Львівського національного університету ім. І. Франка за гроші державного бюджету. Це показник важливості вашої роботи. Які практичні кроки потрібно зробити, щоб ефективно інтегрувати цю модель в українську економіку?
— Державно-приватне партнерство, насамперед, вимагає ясних правил гри та чіткого розподілу зон відповідальності між державою і приватними банками. Один із ключових кроків — створення інституційного середовища, де державні регулятори і приватні гравці зможуть працювати в рамках єдиної стратегії. Це передбачає не тільки законодавчі зміни, а й поліпшення діалогу між державою і бізнесом. Наприклад, у рамках стимулювання інвестицій держава може надавати гарантії для підтримки проєктів, які банки готові фінансувати на умовах відповідального банкінгу. Така координація дасть змогу знизити ризики для банків і підтримати довгострокове економічне зростання.
— Ця концепція не перша ваша авторська розробка, для Університету банківської справи ви також розробили нову навчальну дисципліну — «Технології продажів фінансових продуктів». Розкажіть, чому виникла така необхідність?
— Я побачила необхідність у створенні курсу, який навчав би студентів сучасним методам продажів, що враховують як традиційні, так і цифрові канали, які динамічно розвиваються. До того ж на ринку фінансових фахівців чітко простежувалася необхідність у таких компетенціях. Цей запит кілька років поспіль озвучували представники фінансової індустрії на круглих столах, які організовував Інститут банківських технологій і бізнесу Університету банківської справи. Щороку в травні ми проводили круглий стіл «Професійна модель банкіра майбутнього», на якому обговорювали з представниками фінансового ринку компетенції та знання, які вони очікують роботодавці від випускників фінансових спеціальностей. Курс був розроблений для того, щоб дати майбутнім фахівцям компетенції та знання, які дадуть їм змогу ефективно працювати у фінансовому ринку, що швидко зростає. В його основу лягли 12 років моєї практики в банківській сфері та теоретичні знання, отримані на семінарах і конференціях.
— Наразі ви є доценткою кафедри фінансів Національного університету біоресурсів і природокористування України, що входить до топ 20 вишів України, а також авторкою підручника та 45 наукових статей, які індексуються в найбільших у світі базах даних Scopus та WoS. Яким ви бачите майбутнє банківської освіти та її роль у підготовленні фахівців для динамічного банківського сектору України?
— Банківська освіта стає дедалі більш затребуваною та динамічною, і її майбутнє безпосередньо пов’язане з цифровими технологіями та розвитком дистанційного навчання. Я бачу важливість створення курсів, які не тільки забезпечують теоретичну базу, а й готують студентів до реальних умов ринку. Моя робота націлена саме на те, щоб дати студентам актуальні та практичні знання, необхідні для успішної кар’єри у фінансово-кредитній сфері. Важливо, щоб освітні програми продовжували розвиватися в тандемі зі змінами в банківському секторі, щоб випускники могли ефективно долати виклики та використовувати можливості, які надають сучасні технології та інновації.