Угорський закон «Про захист суверенітету», який дозволяє державі розслідувати діяльність організацій, що фінансуються з-за кордону, оскаржується у вищому суді Європейського Союзу Європейською Комісією.
Комісія стверджує, що закон, прийнятий у грудні 2023 року, порушує права на приватність, свободу слова, свободу зібрань та презумпцію невинуватості, серед інших проблем, повідомляє Euractiv.
Угорський закон створює національний орган з повноваженнями розслідувати «будь-яку діяльність, яка фінансується з-за кордону і яка може вплинути на результати виборів, волевиявлення виборців або підтримує таку діяльність», цитує Комісія. Брюссель стверджує, що слідчі повноваження цього органу є «дуже широкими» та «інтрузивними», особливо щодо доступу до інформації.
Розслідування можуть стосуватися «широкого кола осіб та організацій, включаючи організації громадянського суспільства, ЗМІ та журналістів», йдеться у заяві Комісії.
Брюссель подав свої перші офіційні заперечення — офіційно названі «процедурою порушення» — 7 лютого.
Процедура, за якою Комісія оскаржує національні закони, які, на її думку, порушують законодавство ЄС, завжди починається зі складного і бюрократичного обміну між Брюсселем та відповідним урядом, який зазвичай вирішує суперечки до того, як вони потрапляють до суду.
Такі процедури порушення є надзвичайно поширеними — кожна країна ЄС стикається з ними — настільки, що Комісія публікує їх величезними партіями щомісяця.
Але якщо Комісія вважає, що її занепокоєння не вирішуються, вона може в кінцевому підсумку подати скаргу до Суду Європейського Союзу, який є найвищим судом блоку.
Якщо Суд ЄС встановить, що Будапешт порушив законодавство ЄС, він може накласти штраф. У червні Суд оштрафував Угорщину за її поводження з мігрантами та шукачами притулку.