Мілітарні уроки операції Ізраїлю у Лівані важливі, але її міжнародні наслідки (зокрема й для України) неоднозначні: воєнний огляд КБФ.
Триває безпрецедентна війна Ізраїлю проти ліванського проіранського руху «Хезболла»: від «дистанційної» нейтралізації цілої верхівки організації до наземного вторгнення у Ліван.
Ізраїльська ППО здебільшого відбила масований ракетний удар Ірану. Тегеран відмовився задіяти регулярні наземні сили для допомоги «Хезболлі».
Менш інтенсивна повітряна війна розгорілася з хуситами (іранськими проксі в Ємені) та проіранськими силами у Сирії та Іраку.
Фахівці очікують стратегічних наслідків, у тому числі незворотних, для Близького Сходу та цілого світу:
Захід тепер ще більше «відволікатиметься» від російсько-української війни. Зокрема, на оборону Ізраїлю й гуманітарну допомогу Лівану відволікатимуться ресурси.
США знову надали Ізраїлю не лише сучасну зброю без обмежень на використання, а й прямий військовий захист (у вигляді ППО).
Дії Ізраїлю створюють на Заході радше сприятливий політичний контекст для воєнної стратегії України, зокрема для контрударів углиб Росії та Курської операції.
Постало питання про воєнно-політичну поразку Ірану: засадничо антиізраїльської регіональної супердержави, що не змогла захистити мережу своїх десятиліттями будованих проксі-армій по Близькому Сході. Глобальні наслідки неоднозначні: Москва може спробувати врятувати союзника (зокрема, глибшою військово-технічною та розвідувально-підривною співпрацею), а Захід і Україна зацікавлені його доконати.
Під загрозою виживання режим Асада у сусідній Сирії, де росіяни мають військові бази (а Туреччина – критичні безпекові інтереси).
Головні воєнно-стратегічні уроки:
Хоча Ізраїль має поважні причини для війни, операцію можна вважати превентивною. На тактичному рівні ізраїльтяни давно побоювалися масштабного повітряного й наземного удару від «Хезболли». Стратегічно Тель-Авів хоче розгромити усі проіранські сили до очікуваної появи в Ірану ядерної зброї (в ідеалі, також не допустити її появи). З іншого боку, Тель-Авів прагне незворотних перетворень на Близькому Сході до того моменту, як глобальна ситуація різко зміниться – внаслідок виборів у США та Євросоюзі й розв’язку/розширення російсько-української війни.
Ізраїль проводить ретельно підготовлену десятиліттями операцію проти кількісно сильнішого ворога. Сукупно антиізраїльські сили у Газі, Сирії, Іраку та Ємені чисельніші за Армію Оборони Ізраїлю; умовно проіранське населення в регіоні сильно переважає населення Ізраїлю. «Хезболла» та «хусити» до початку операції мали великі запаси зброї, зокрема ракет; потужну систему баз і укріплень.
Продемонстровано вирішальну роль повітряних засобів ураження та ППО і політичної волі в їх застосуванні. Лідери «Хезболли» знищені авіаударами по підземеллях у житлових районах, поки нездоланних для ізраїльських наземних військ. Добре спрацювали «розумна» ППО Ізраїлю й цивільна система оповіщень та укриттів усередині країни.
Ізраїль не боїться «ескалації» та «розширенням конфлікту», а обіцяє їх. Прем’єр Нетаньяху й генерали повторюють, що завдаватимуть ударів «у будь-якому куточку Близького Сходу, що й продемонстровано повітряним контрударом по іранських проксі в Ємені (за 1800 км від Ізраїлю). Фахівці наголошують, що це репетиція удару по території самого Ірану.
Війна «розкрила» організаційно-кадрову та політичну будову «Хезболли» – безпрецедентного військово-цивільного «філіалу» Ірану. Ізраїль використав корупцію всередині «Хезболли» для шпигунського проникнення до неї, і зрештою для деморалізуючої «атаки пейджерами». Це корисний досвід для спецслужб у боротьбі з самим Іраном та Росією. Водночас деякі фахівці вважають поразку «Хезболли» неостаточною і очікують її відродження за допомоги Ірану – у більш законспірованому вигляді.