Торік влітку в соцмережах почали цькувати пані Гасиджак через, а юрист Клим Братківський написав, що через свою зовнішність вона начебто не може очолювати музей.
Голосіївський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак про захист гідності та ділової репутації через цькування її за зовнішність. Про це повідомила Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем».
Адвокатка Оксана Гузь, яка представляє пані Гасиджак у цій справі, повідомила, що вони подаватимуть апеляцію на це рішення суду.
За її словами, коментувати рішення поки зарано, адже повний текст поки що не оприлюднений.
Позов у справі про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною та недостовірною та відшкодування шкоди адвокатки Гасиджак подали восени минулого року.
У позові адвокатки зазначали, що:
розповсюджена в публічному просторі інформація стверджувального змісту призвела до формування негативного образу про позивачку як науковицю, громадську активістку, що завдає шкоди її діловій репутації та негативно впливає на її професійну діяльність;
інформація, яка оприлюднювалася відповідачем, є не тільки утиском, а й певною формою тривалого дискримінаційного переслідування.
«Тема дискримінації складна, але можлива до опанування та побудови загальноприйнятих правил і норм поведінки, які не будуть обмежувати людину за будь-якими ознаками та порушувати її права», — сказала Оксана Гузь.
«ЮрФем» каже, що подібної судової практики в Україні поки немає. «Однак дуже важливо її формувати, адже це важливий крок для зміцнення демократичного суспільства, в якому немає місця дискримінації й свобода слова має межі, бо право однієї людини завершується там, де починається право іншої», — пише асоціація.
Влітку 2023 року деякі користувачі в соцмережах почали цькувати тоді ще виконувачку обов’язків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак через зовнішність. Зокрема, юрист Клим Братківський написав у фейсбуці, що пані Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо нібито має невідповідну зовнішність.
Деякі коментатори, зокрема депутатка Мар’яна Безугла, підтримали думку Братківського та стали теж глузувати з очільниці музею. Однак чимало користувачів соцмереж. такі як письменниця Оксана Забужко чи режисерка Ірина Цлик, стали на захист Гасиджак, зауваживши, що такі коментарі неприйнятні, а зовнішність не визначає фаховість.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець тоді засудив цькування Лесі Гасиджак. Він сказав, що єдиними критеріями для оцінки людини мають бути її «професійні якості та здібності».
У жовтні 2023-го Леся Гасиджак подала до суду позов до Клима Братківського про захист гідності та ділової репутації, визнання інформації дискримінаційною і недостовірною та відшкодування шкоди. Вона розповіла, що її рішення відстояти свою гідність у суді підтримали сотні жінок, які поділилися з нею власним травматичним досвідом, пережитим через принизливі зауваження щодо їхньої зовнішності, або й через те, що вони обіймали керівні посади.
Леся Гасиджак очолює Національний музей Голодомору-геноциду з липня 2022 року після відставки попередньої генеральної директорки музею Олесі Стасюк, яку звинуватили у невиконанні умов трудового договору, а також фальсифікації в дослідженнях кількості жертв Голодомору.
Раніше Леся Гасиджак була редакторкою першого в Україні спеціалізованого музейного веб-порталу «Музейний простір», де має понад три сотні публікацій.
Читайте також: Леся Гасиджак знялась у фотосесії для Vogue
Фото: Леся Гасиджак / Vogue
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись