Напередодні визначальних парламентських виборів керівна партія Грузії «Грузинська мрія», щоб компенсувати в очах виборців розрив із Заходом, зробила ставку на тему мирної реінтеграції країни.
Сигнал від глави МЗС РФ Сєргєя Лаврова на цю тему, судячи з усього, так запаморочив голови представникам керівної партії Грузії, що незабаром цих мрійників довелося опускати на землю.
Про обмін заявами на тему реінтеграції Грузії і те, що вони означають, читайте в колонці редактора «Європейської правди» Юрія Панченка Москва розбила «Грузинську мрію»: як Каха Каладзе «повернув» окуповані землі та що з цього вийшло. Далі – стислий її виклад.
Автор колонки нагадує, що вперше про можливість повернення контролю за Абхазією та Південною Осетією в Грузії почали говорити під час масових протестів на початку року, викликаних ухваленням «російського» закону про «агентів іноземного впливу».
Цю тезу, зазначає Юрій Панченко, здебільшого просували інтернет-боти: нібито грузинська влада не просто так йде на глибокий конфлікт із Заходом, а має певні домовленості з РФ, що стосуються повернення контролю над цими окупованими територіями.
Згодом про можливість такої реінтеграції почали говорити й у партії влади. І це стало інструментом для впливу на електорат: мовляв, реінтеграцію можливо буде здійснити за умови тотальної підтримки партії влади на виборах задля отримання нею конституційної більшості.
«І нарешті, 14 вересня, виступаючи на передвиборчому мітингу у Горі, почесний голова «Грузинської мрії» та найвпливовіший політик країни Бідзіна Іванішвілі заявив про необхідність вибачитися «перед осетинськими братами» за розв’язання війни 2008 року», – згадує Юрій Панченко.
Він зазначає, що ці слова грузинського політика грали на просування ідеї про можливість реінтеграції і навіть її підготовку – адже які ще можуть бути причини для оголошення такої контроверсійної заяви.
Голова російського МЗС Сергєй Лавров підхопив тему примирення і заявив про готовність Москви «допомогти Грузії у примиренні».
«Нинішнє грузинське керівництво просто чесно оцінює минуле. Вони так і сказали, що «хочемо примирення історичного». А в якому вигляді, в якій формі це примирення може відбутися – це вирішувати самим країнам: і Абхазії, і Південній Осетії», – заявив Лавров на пресконференції за підсумками тижня високого рівня 79-ї сесії Генасамблеї ООН.
За словами Лаврова, Росія, у разі зацікавленості сторін, буде готова допомагати.
У Тбілісі звісно вирішили використати цю розмову для своєї агітації, продемонструвавши виборцям, що повернення територій є близьким, як ніколи.
Мер Тбілісі та генсек «Грузинської мрії» Каха Каладзе заявив, що бачить у цій заяві Лаврова «позитив».
«Проте Каладзе пішов ще далі, заявивши, що Москві тепер необхідно «перейти до дієвих кроків», а саме – розпочати розробку плану щодо виведення російських військовослужбовців з Абхазії та Південної Осетії.
І це виявилося тією «червоною лінією», яку в Москві не дозволяють переходити навіть дружнім режимам», – звертає увагу автор колонки.
Про це натякнув перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Константін Затулін.
Панченко констатує, що цей обмін заявами свідчить про те, що у Росії не збираються розмовляти навіть з дружньою до себе грузинською владою про реальне та повне повернення окупованих територій. І якщо представники офіційного Тбілісі дійсно порушать це питання – на них чекатиме розчарування.
А говорити про готовність збереження російських військових баз на суверенній території Грузії нинішня влада дозволити собі не може – це викличе явно негативну реакцію серед виборців.
Тож найкраще, що може обрати «Грузинська мрія» – вдавати, що грізного оклику з Москви не було і що шанси на реінтеграцію залишаються високими.
Докладніше – в колонці Юрія Панченка Москва розбила «Грузинську мрію»: як Каха Каладзе «повернув» окуповані землі та що з цього вийшло.