Цей аксесуар є необхідною річчю у дощову та сонячну погоду. А ще – це модний атрибут з різноманітним дизайном, який допомагає довершити стильний образ жінки чи чоловіка. Тож спробуємо з’ясувати, чи є в українській мові слово «зонт» чи «зонтик», яке ми часто вживаємо у своєму мовленні, разом з Освіта 24. У пошуках роз’яснень звернемося до Словника української мови (далі – СУМ) у 20 томах. Ця енциклопедія дасть нам відповіді та роз’яснення.
То чи правильно говорити «зонт»
Що таке «зонт» Це пристрій, призначений для захисту від опадів (дощу чи снігу) або від сонячних променів. Слово «зонт» чи «зонтик» має голландське походження zónnedeck – «захист від сонця» чи «сонячне покривало», оскільки складається з основ двох слів zonne – «сонце» і deck – «покривало, попона». Цікаво, що спочатку з’явилося слово «зонтик», яке згодом почало вважатися зменшувальною формою, а повною – слово «зонт».
Розглянемо походження слова «парасоля» чи «парасолька». Воно в українську мову перейшло з польської, а та запозичила його з французької parasol – «сонячна парасолька». Але оригінальна назва походить взагалі з італійської parasole – від слів parare «захищати» + sole «сонце».
СУМ для слів «зонт» і «зонтик» визначає форму слова, яка рідко вживається і є розмовною, але не означає ненормативності слововживання. Ними можна послуговуватися в приватній бесіді або дописах на фейсбуці, але в офіційних документах, статтях, які не передбачають розмовного стилю тощо ці слова вживати не варто.
В українській мові прийняте слово «парасоля», можна зустріти зменшувальну форму «парасолька» чи «парасоль». Нумо використовувати його у своєму мовленні!
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/52/52cddf80381c9778b07c0aeec4b1a21c.jpg
На прогулянку під дощем з парасолькою?/ Ілюстративне фото
Про що нам розповідає історія та література
Цікаво, що в україномовній літературі можемо зустріти частіше слово «зонтик»
Зложивши руки за спину і обпершись на високий і товстий з парусини зонтик, він стояв проти халабуди (Панас Мирний); Софія Леонівна вскочила в кабінет, вже убрана в дорогу, з зонтиком у руці, така весела, така радісна (І. Нечуй-Левицький); Гликерія поспішно, нервово бере з брички килим, який був на сидінні, свою кофту, зонтик, пальто і подає Іванові (В. Винниченко) У вільному просторі в кінці класу їх – розчепірених зонтів – зібралася ціла армада. Зонти сушилися (Любко Дереш).
А ось історії відомо, що перші парасолі з’явились чи у Стародавньому Єгипті, чи у Стародавньому Китаї. Вони – як символ влади, статусу та заможності. Це був важкий і дорогий аксесуар, 1,5 метра довжиною і до 2 кілограм ваги, що захищав від сонця фараонів та імператорів.
Такий же символізм парасольок і в Індії, вони були атрибутом почту вельмож – чим вищий статус, тим більше парасоль. Махараджа (володар) мав 13 парасольок, що символізували сонце і розташовані навколо нього 12 знаків зодіаку.
Парасолька є символом тібетського буддизму. У Тибеті важливі кольори – жовті та білі – символ духовної величі. А для світської влади – парасолі з павичевого пір’я.
У Європу парасольки примандрували зі Сходу у Стародавню Грецію та Рим, де стали жіночим аксесуаром, що захищав від сонця Середземномор’я.
А уже у XVII столітті парасольки стали аксесуаром жіночого і чоловічого туалету у Франції й спочатку використовувалася лише як захист від сонця.
Парасолька, як захист від дощу почала використовуватися з XVIIІ століття і поступово ввійшла у побут містян.
А от складна парасолька – це винахід ХХ століття. У 1969 році Бред Філіпс отримав патент США, і з 1970 року компанія Totes почала їх масовий випуск.
Сьогодні, парасолька – це і необхідна річ, і аксесуар, і дизайнерський витвір.